1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

And Saul was consenting to death '> pleased and entirely approving]. On that day a great and severe persecution broke out against the church which was in Jerusalem; and they were all scattered throughout the regions of Judea and Samaria, except the apostles (special messengers).

2 І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

devout men with others helped to carry out and bury Stephen and made great lamentation over him.

3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

But Saul shamefully treated and laid waste the church continuously; and entering house after house, he dragged out men and women and committed them to prison.

4 Х одили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.

Now those who were scattered abroad went about preaching the glad tidings, the Word '> the doctrine concerning the attainment through Christ of salvation in the kingdom of God].

5 О сь Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

Philip went down to the city of Samaria and proclaimed the Christ (the Messiah) to them;

6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.

And great crowds of people with one accord listened to and heeded what was said by Philip, as they heard him and watched the miracles and wonders which he kept performing.

7 І з багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.

For foul spirits came out of many who were possessed by them, screaming and shouting with a loud voice, and many who were suffering from palsy or were crippled were restored to health.

8 І радість велика в тім місті була!

And there was great rejoicing in that city.

9 Б ув один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.

But there was a man named Simon, who had formerly practiced magic arts in the city to the utter amazement of the Samaritan nation, claiming that he himself was an extraordinary and distinguished person.

10 Й ого слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!

They all paid earnest attention to him, from the least to the greatest, saying, This man is that exhibition of the power of God which is called great (intense).

11 Й ого ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.

And they were attentive and made much of him, because for a long time he had amazed and bewildered and dazzled them with his skill in magic arts.

12 Т а коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.

But when they believed the good news (the Gospel) about the kingdom of God and the name of Jesus Christ (the Messiah) as Philip preached it, they were baptized, both men and women.

13 У вірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

Even Simon himself believed, and after being baptized, devoted himself constantly to him. And seeing signs and miracles of great power which were being performed, he was utterly amazed.

14 Я к зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.

Now when the apostles (special messengers) at Jerusalem heard that Samaria had accepted and welcomed the Word of God, they sent Peter and John to them,

15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,

And they came down and prayed for them that the Samaritans might receive the Holy Spirit;

16 б о ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

For He had not yet fallen upon any of them, but they had only been baptized into the name of the Lord Jesus.

17 Т оді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!

Then laid their hands on them one by one, and they received the Holy Spirit.

18 Я к побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

However, when Simon saw that the Spirit was imparted through the laying on of the apostles’ hands, he brought money and offered it to them,

19 і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!

Saying, Grant me also this power and authority, in order that anyone on whom I place my hands may receive the Holy Spirit.

20 Т а промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!

But Peter said to him, Destruction overtake your money and you, because you imagined you could obtain the gift of God with money!

21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

You have neither part nor lot in this matter, for your heart is all wrong in God’s sight.

22 Т ож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

So repent of this depravity and wickedness of yours and pray to the Lord that, if possible, this contriving thought and purpose of your heart may be removed and disregarded and forgiven you.

23 Б о я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.

For I see that you are in the gall of bitterness and in a bond forged by iniquity.

24 А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...

And Simon answered, Pray for me, that nothing of what you have said may befall me!

25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.

Now when had borne their testimony and preached the message of the Lord, they went back to Jerusalem, proclaiming the glad tidings (Gospel) to many villages of the Samaritans.

26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

But an angel of the Lord said to Philip, Rise and proceed southward or at midday on the road that runs from Jerusalem down to Gaza. This is the desert '> route].

27 І , вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

So he got up and went. And behold, an Ethiopian, a eunuch of great authority under Candace the queen of the Ethiopians, who was in charge of all her treasure, had come to Jerusalem to worship.

28 в ертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

And he was returning, and sitting in his chariot he was reading the book of the prophet Isaiah.

29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

Then the Spirit said to Philip, Go forward and join yourself to this chariot.

30 П илип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

Accordingly Philip, running up to him, heard reading the prophet Isaiah and asked, Do you really understand what you are reading?

31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

And he said, How is it possible for me to do so unless someone explains it to me and guides me ? And he earnestly requested Philip to come up and sit beside him.

32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

Now this was the passage of Scripture which he was reading: Like a sheep He was led to the slaughter, and as a lamb before its shearer is dumb, so He opens not His mouth.

33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

In His humiliation He was taken away by distressing and oppressive judgment and justice was denied Him. Who can describe or relate in full the wickedness of His contemporaries (generation)? For His life is taken from the earth and a bloody death inflicted upon Him.

34 В ідізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

And the eunuch said to Philip, I beg of you, tell me about whom does the prophet say this, about himself or about someone else?

35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

Then Philip opened his mouth, and beginning with this portion of Scripture he announced to him the glad tidings (Gospel) of Jesus and about Him.

36 І , як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

And as they continued along on the way, they came to some water, and the eunuch exclaimed, See, water! What is to hinder my being baptized?

37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

And Philip said, If you believe with all your heart '> a conviction, full of joyful trust, that Jesus is the Messiah and accept Him as the Author of your salvation in the kingdom of God, giving Him your obedience, then] you may. And he replied, I do believe that Jesus Christ is the Son of God.

38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

And he ordered that the chariot be stopped; and both Philip and the eunuch went down into the water, and baptized him.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

And when they came up out of the water, the Spirit of the Lord '> suddenly] caught away Philip; and the eunuch saw him no more, and he went on his way rejoicing.

40 А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.

But Philip was found at Azotus, and passing on he preached the good news (Gospel) to all the towns until he reached Caesarea.