1 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.

And King David said to all the assembly, Solomon my son, whom alone God has chosen, is yet young, tender, and inexperienced; and the work is great, for the palace is not to be for man but for the Lord God.

2 А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.

So I have provided with all my might for the house of my God the gold for things to be of gold, silver for things of silver, bronze for things of bronze, iron for things of iron, and wood for things of wood, as well as onyx or beryl stones, stones to be set, stones of antimony, stones of various colors, and all sorts of precious stones, and marble stones in abundance.

3 І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

Moreover, because I have set my affection on the house of my God, in addition to all I have prepared for the holy house, I have a private treasure of gold and silver which I give for the house of my God:

4 т ри тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;

It is 3, 000 talents of gold, gold of Ophir, 7, 000 talents of refined silver for overlaying the walls of the house,

5 н а кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?

Gold for the uses of gold, silver for the uses of silver, and for every work to be done by craftsmen. Now who will offer willingly to fill his hand today to the Lord ?

6 І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

Then the chiefs of the fathers and princes of the tribes of Israel and the captains of thousands and of hundreds, with the rulers of the king’s work, offered willingly

7 І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

And gave for the service of the house of God—of gold 5, 000 talents and 10, 000 darics, of silver 10, 000 talents, of bronze 18, 000 talents, and 100, 000 talents of iron.

8 А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

And whoever had precious stones gave them to the treasury of the house of the Lord in the care of Jehiel the Gershonite.

9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

Then the people rejoiced because these had given willingly, for with a whole and blameless heart they had offered freely to the Lord. King David also rejoiced greatly.

10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

Therefore David blessed the Lord before all the assembly and said, Be praised, adored, and thanked, O Lord, the God of Israel our, forever and ever.

11 Т воя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

Yours, O Lord, is the greatness and the power and the glory and the victory and the majesty, for all that is in the heavens and the earth is Yours; Yours is the kingdom, O Lord, and Yours it is to be exalted as Head over all.

12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

Both riches and honor come from You, and You reign over all. In Your hands are power and might; in Your hands it is to make great and to give strength to all.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

Now therefore, our God, we thank You and praise Your glorious name and those attributes which that name denotes.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.

But who am I, and what are my people, that we should retain strength and be able to offer thus so willingly? For all things come from You, and out of Your own we have given You.

15 Б о ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!

For we are strangers before You, and sojourners, as all our fathers were; our days on the earth are like a shadow, and there is no hope or expectation of remaining.

16 Г осподи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!

O Lord our God, all this store that we have prepared to build You a house for Your holy Name and the token of Your presence comes from Your hand, and is all Your own.

17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

I know also, my God, that You try the heart and delight in uprightness. In the uprightness of my heart I have freely offered all these things. And now I have seen with joy Your people who are present here offer voluntarily and freely to You.

18 Г осподи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!

O Lord, God of Abraham, Isaac, and Israel, our fathers, keep forever such purposes and thoughts in the minds of Your people, and direct and establish their hearts toward You.

19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!

And give to Solomon my son a blameless heart to keep Your commandments, testimonies, and statutes, and to do all that is necessary to build the palace for which I have made provision.

20 І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!

And David said to all the assembly, Now adore (praise and thank) the Lord your God! And all the assembly blessed the Lord, the God of their fathers, and bowed down and did obeisance to the Lord and to the king.

21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.

The next day they offered sacrifices and burnt offerings to the Lord: 1, 000 bulls, 1, 000 rams, and 1, 000 lambs, with their drink offerings, and sacrifices in abundance for all Israel.

22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.

They ate and drank before the Lord on that day with great rejoicing. They made Solomon son of David king a second time, and anointed him as prince for the Lord and Zadok to be high priest.

23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.

Then Solomon sat on the throne of the Lord as king instead of David his father; and he prospered, and all Israel obeyed him.

24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.

All the leaders and mighty men, and also all the sons of King David, pledged allegiance to King Solomon.

25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.

And the Lord magnified Solomon exceedingly in the sight of all Israel and bestowed upon him such royal majesty as had not been on any king before him in Israel.

26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.

Thus David son of Jesse reigned over all Israel.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

The time he reigned over Israel was forty years—he reigned seven years in Hebron and thirty-three years in Jerusalem.

28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.

He died in a good old age, full and satisfied with days, riches, and honor. Solomon his son reigned in his stead.

29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,

Now the acts of King David, from first to last, are written in the recorded words of Samuel the seer, Nathan the prophet, and Gad the seer,

30 р азом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.

With accounts of all his reign and his might, and the times through which he and Israel passed, as did all the kingdoms of the countries.