1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.

Some time after these things occurred, someone told Joseph, Behold, your father is sick. And he took with him his two sons, Manasseh and Ephraim.

2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.

When Jacob was told, Your son Joseph has come to you, Israel collected his strength and sat up on the bed.

3 І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.

And Jacob said to Joseph, God Almighty appeared to me at Luz in the land of Canaan and blessed me

4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.

And said to me, Behold, I will make you fruitful and multiply you, and I will make you a multitude of people and will give this land to your descendants after you as an everlasting possession.

5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.

And now your two sons,, who were born to you in the land of Egypt before I came to you in Egypt, are mine. as Reuben and Simeon, shall be mine.

6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.

But other sons who may be born after them shall be your own; and they shall be called after the names of these brothers and reckoned as belonging to them into their inheritance.

7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.

And as for me, when I came from Padan, Rachel died at my side in the land of Canaan on the way, when yet there was but a little way to come to Ephrath; and I buried her there on the way to Ephrath, that is, Bethlehem.

8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?

When Israel saw Joseph’s sons, he said, Who are these?

9 І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.

And Joseph said to his father, They are my sons, whom God has given me in this place. And he said, Bring them to me, I pray you, that I may bless them.

10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.

Now Israel’s eyes were dim from age, so that he could not see. And Joseph brought them near to him, and he kissed and embraced them.

11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.

Israel said to Joseph, I had not thought that I would see your face, but see, God has shown me your offspring also.

12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.

Then Joseph took from and he bowed with his face to the earth.

13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.

Then Joseph took both, Ephraim with his right hand toward Israel’s left, and Manasseh with his left hand toward Israel’s right, and brought them close to him.

14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.

And Israel reached out his right hand and laid it on the head of Ephraim, who was the younger, and his left hand on Manasseh’s head, crossing his hands intentionally, for Manasseh was the firstborn.

15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

Then blessed Joseph and said, God, before Whom my fathers Abraham and Isaac lived and walked habitually, God, Who has fed me from the time I came into being until this day,

16 А нгол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.

The redeeming Angel Who has redeemed me continually from every evil, bless the lads! And let my name be perpetuated in them, and the names of my fathers Abraham and Isaac; and let them become a multitude in the midst of the earth.

17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.

When Joseph saw that his father laid his right hand on Ephraim’s head, it displeased him; and he held up his father’s hand to move it to Manasseh’s head.

18 І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!

And Joseph said, Not so, my father, for this is the firstborn; put your right hand upon his head.

19 А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів.

But his father refused and said, I know, my son, I know. He also shall become a people and shall be great; but his younger brother shall be greater than he, and his offspring shall become a multitude of nations.

20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією.

And he blessed them that day, saying, By you shall Israel bless, saying, May God make you like Ephraim and like Manasseh. And he set Ephraim before Manasseh.

21 І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!

And Israel said to Joseph, Behold, I die, but God will be with you and bring you again to the land of your fathers.

22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм.

Moreover, I have given to you one portion more than any of your brethren, which I took out of the hand of the Amorites with my sword and with my bow.