1 Я кщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!

If you will return, O Israel, says the Lord, if you will return to Me, and if you will put away your abominable false gods out of My sight and not stray or waver,

2 І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.

And if you swear, As the Lord lives, in truth, in judgment and justice, and in righteousness (uprightness in every area and relation), then the nations will bless themselves in Him and in Him will they glory.

3 Б о так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!

For thus says the Lord to the men of Judah and to Jerusalem: Break up your ground left uncultivated for a season, so that you may not sow among thorns.

4 О брізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!

Circumcise yourselves to the Lord and take away the foreskins of your hearts, you men of Judah and inhabitants of Jerusalem, lest My wrath go forth like fire and burn so that no one can quench it because of the evil of your doings.

5 О повістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!

Declare in Judah and publish in Jerusalem and say: Blow the trumpet in the land; cry aloud and say: Assemble yourselves, and let us go into the fortified cities.

6 П ідійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...

Raise a standard toward Zion! Flee for safety, stay not, for I bring evil from the north, and great destruction.

7 Л ев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...

A lion has gone up from his thicket, and a destroyer of nations is on his way. He has gone forth from his place to make your land a desolate waste; and your cities shall be left in ruins without an inhabitant.

8 О тож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!

For this, gird yourselves with sackcloth, lament and wail, for the fierce anger of the Lord has not turned back from us.

9 І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються

And it shall be in that day, says the Lord, that the understanding and courage of the king shall fail (be paralyzed), and also that of the princes; the priests shall be appalled and the prophets astounded and dazed with horror.

10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...

Then I said, Alas, Lord God! Surely You have greatly deceived and misled this people and Jerusalem, saying, You shall have peace, whereas the sword has reached to life.

11 Т ого часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!

At that time it will be said to this people and to Jerusalem, A hot wind from the bare heights in the wilderness against the daughter of My people—not to fan or cleanse

12 Т а вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...

A wind too strong and full for winnowing comes at My word. Now I will also speak in judgment against.

13 О сь він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...

Behold, comes up like clouds, his chariots like the whirlwind; his horses are swifter than eagles. Woe to us, for we are ruined (destroyed)!

14 О бмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?

O Jerusalem, wash your heart from wickedness, that you may be saved! How long shall your iniquitous and grossly offensive thoughts lodge within you?

15 Б о голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...

For a voice declares from Dan and proclaims evil from Mount Ephraim.

16 П ригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!

Warn the nations; announce to Jerusalem that besiegers are coming from a far country, and they shout against the cities of Judah.

17 Я к сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!

Like keepers of a field they are against her round about, because she has been rebellious against Me, says the Lord.

18 Д орога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...

Your ways and your doings have brought these things upon you. This is your calamity and doom; surely it is bitter, for surely it reaches your very heart!

19 О й, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!

My anguish, my anguish! I writhe in pain! Oh, the walls of my heart! My heart is disquieted and throbs aloud within me; I cannot be silent! For I have heard the sound of the trumpet, the alarm of war.

20 Б іда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...

News of one violent disaster and calamity comes close after another, for the whole land is laid waste; suddenly are my tents spoiled and destroyed, and my curtains ruined in a moment.

21 А ж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?

how long must I see the flag and hear the sound of the trumpet ?

22 Т ому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!

for My people are stupid, says the Lord; they do not know and understand Me. They are thickheaded children, and they have no understanding. They are wise to do evil, but to do good they have no knowledge.

23 Д ивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!

I looked at the land, and behold, it was waste and vacant (void); and at the heavens, and they had no light.

24 Д ивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!

I looked at the mountains, and behold, they trembled, and all the hills moved lightly to and fro.

25 Д ивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.

I looked, and behold, there was no man, and all the birds of the air had fled.

26 Д ивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...

I looked, and behold, the fruitful land was a desert, and all its cities were laid waste before the Lord’s presence, before His fierce anger.

27 Б о Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!

For thus says the Lord: The whole land will be a desolation, yet I will not make a full and complete end of it.

28 І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...

For this will the earth mourn and the heavens above be black; because I have spoken, I have purposed, and I will not relent, nor will I turn back.

29 В ід гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...

Every city flees because of the noise of the horsemen and bowmen. They go into the thickets and climb among the rocks; every city is forsaken, and not a man dwells in them.

30 А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!

And you, when you are made desolate, what will you do? Though you clothe yourself with scarlet, though you deck yourself with ornaments of gold, though you paint your eyelids and make them look farther apart, in vain you beautify yourself. Your lovers (allies) despise you; they seek your life.

31 Б о чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...

For I have heard a cry as of a woman in travail, the anguish as of one who brings forth her first child—the cry of the Daughter of Zion, who gasps for breath, who spreads her hands, saying, Woe is me now! I am fainting before the murderers.