1 Д ля дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

As the hart pants and longs for the water brooks, so I pant and long for You, O God.

2 ( 42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

My inner self thirsts for God, for the living God. When shall I come and behold the face of God?

3 ( 42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

My tears have been my food day and night, while men say to me all day long, Where is your God?

4 ( 42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

These things I remember and pour myself out within me: how I went slowly before the throng and led them in procession to the house of God, with the voice of shouting and praise, a throng keeping festival.

5 ( 42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

Why are you cast down, O my inner self? And why should you moan over me and be disquieted within me? Hope in God and wait expectantly for Him, for I shall yet praise Him, my Help and my God.

6 ( 42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

O my God, my life is cast down upon me; therefore will I remember You from the land of the Jordan and the Hermon, from the little mountain Mizar.

7 ( 42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

deep calls to deep at the thunder of Your waterspouts; all Your breakers and Your rolling waves have gone over me.

8 ( 42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

Yet the Lord will command His loving-kindness in the daytime, and in the night His song shall be with me, a prayer to the God of my life.

9 ( 42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

I will say to God my Rock, Why have You forgotten me? Why go I mourning because of the oppression of the enemy?

10 ( 42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

As with a sword in my bones, my enemies taunt and reproach me, while they say continually to me, Where is your God?

11 ( 42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Why are you cast down, O my inner self? And why should you moan over me and be disquieted within me? Hope in God and wait expectantly for Him, for I shall yet praise Him, Who is the help of my countenance, and my God.