1 Д ля дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

As the deer pants for the water brooks, so my soul pants after you, God.

2 ( 42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

My soul thirsts for God, for the living God. When shall I come and appear before God?

3 ( 42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

My tears have been my food day and night, while they continually ask me, “Where is your God?”

4 ( 42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

These things I remember, and pour out my soul within me, how I used to go with the crowd, and led them to God’s house, with the voice of joy and praise, a multitude keeping a holy day.

5 ( 42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

Why are you in despair, my soul? Why are you disturbed within me? Hope in God! For I shall still praise him for the saving help of his presence.

6 ( 42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

My God, my soul is in despair within me. Therefore I remember you from the land of the Jordan, the heights of Hermon, from the hill Mizar.

7 ( 42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

Deep calls to deep at the noise of your waterfalls. All your waves and your billows have swept over me.

8 ( 42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

Yahweh will command his loving kindness in the daytime. In the night his song shall be with me: a prayer to the God of my life.

9 ( 42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

I will ask God, my rock, “Why have you forgotten me? Why do I go mourning because of the oppression of the enemy?”

10 ( 42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

As with a sword in my bones, my adversaries reproach me, while they continually ask me, “Where is your God?”

11 ( 42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Why are you in despair, my soul? Why are you disturbed within me? Hope in God! For I shall still praise him, the saving help of my countenance, and my God.