1 І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

Now while the multitude pressed on him and heard the word of God, he was standing by the lake of Gennesaret.

2 І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

He saw two boats standing by the lake, but the fishermen had gone out of them, and were washing their nets.

3 І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

He entered into one of the boats, which was Simon’s, and asked him to put out a little from the land. He sat down and taught the multitudes from the boat.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

When he had finished speaking, he said to Simon, “Put out into the deep, and let down your nets for a catch.”

5 А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

Simon answered him, “Master, we worked all night, and took nothing; but at your word I will let down the net.”

6 А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

When they had done this, they caught a great multitude of fish, and their net was breaking.

7 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

They beckoned to their partners in the other boat, that they should come and help them. They came, and filled both boats, so that they began to sink.

8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

But Simon Peter, when he saw it, fell down at Jesus’ knees, saying, “Depart from me, for I am a sinful man, Lord.”

9 Б о від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

For he was amazed, and all who were with him, at the catch of fish which they had caught;

10 т акож Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

and so also were James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. Jesus said to Simon, “Don’t be afraid. From now on you will be catching people alive.”

11 І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

When they had brought their boats to land, they left everything, and followed him.

12 А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

While he was in one of the cities, behold, there was a man full of leprosy. When he saw Jesus, he fell on his face, and begged him, saying, “Lord, if you want to, you can make me clean.”

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

He stretched out his hand, and touched him, saying, “I want to. Be made clean.” Immediately the leprosy left him.

14 І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

He commanded him to tell no one, “But go your way, and show yourself to the priest, and offer for your cleansing according to what Moses commanded, for a testimony to them.”

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

But the report concerning him spread much more, and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.

16 В ін же відходив на місце самотнє й молився.

But he withdrew himself into the desert, and prayed.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

On one of those days, he was teaching; and there were Pharisees and teachers of the law sitting by, who had come out of every village of Galilee, Judea, and Jerusalem. The power of the Lord was with him to heal them.

18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

Behold, men brought a paralyzed man on a cot, and they sought to bring him in to lay before Jesus.

19 Н е знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

Not finding a way to bring him in because of the multitude, they went up to the housetop, and let him down through the tiles with his cot into the middle before Jesus.

20 І , побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

Seeing their faith, he said to him, “Man, your sins are forgiven you.”

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

The scribes and the Pharisees began to reason, saying, “Who is this that speaks blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?”

22 В ідчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

But Jesus, perceiving their thoughts, answered them, “Why are you reasoning so in your hearts?

23 Щ о легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

Which is easier to say, ‘Your sins are forgiven you;’ or to say, ‘Arise and walk?’

24 А ле щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins” (he said to the paralyzed man), “I tell you, arise, and take up your cot, and go to your house.”

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

Immediately he rose up before them, and took up that which he was laying on, and departed to his house, glorifying God.

26 І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

Amazement took hold on all, and they glorified God. They were filled with fear, saying, “We have seen strange things today.”

27 П ісля цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

After these things he went out, and saw a tax collector named Levi sitting at the tax office, and said to him, “Follow me!”

28 І , покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

He left everything, and rose up and followed him.

29 І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

Levi made a great feast for him in his house. There was a great crowd of tax collectors and others who were reclining with them.

30 Ф арисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

Their scribes and the Pharisees murmured against his disciples, saying, “Why do you eat and drink with the tax collectors and sinners?”

31 А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

Jesus answered them, “Those who are healthy have no need for a physician, but those who are sick do.

32 Н е прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

I have not come to call the righteous, but sinners to repentance.”

33 В они ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

They said to him, “Why do John’s disciples often fast and pray, likewise also the disciples of the Pharisees, but yours eat and drink?”

34 І сус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

He said to them, “Can you make the friends of the bridegroom fast, while the bridegroom is with them?

35 А ле прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

But the days will come when the bridegroom will be taken away from them. Then they will fast in those days.”

36 Р озповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

He also told a parable to them. “No one puts a piece from a new garment on an old garment, or else he will tear the new, and also the piece from the new will not match the old.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

No one puts new wine into old wine skins, or else the new wine will burst the skins, and it will be spilled, and the skins will be destroyed.

38 А ле треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

But new wine must be put into fresh wine skins, and both are preserved.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!

No man having drunk old wine immediately desires new, for he says, ‘The old is better.’”