1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
“Behold, my eye has seen all this. My ear has heard and understood it.
2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
What you know, I know also. I am not inferior to you.
3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
“Surely I would speak to the Almighty. I desire to reason with God.
4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
But you are forgers of lies. You are all physicians of no value.
5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
Oh that you would be completely silent! Then you would be wise.
6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
Hear now my reasoning. Listen to the pleadings of my lips.
7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
Will you speak unrighteously for God, and talk deceitfully for him?
8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Will you show partiality to him? Will you contend for God?
9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
Is it good that he should search you out? Or as one deceives a man, will you deceive him?
10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
He will surely reprove you if you secretly show partiality.
11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
Shall not his majesty make you afraid, And his dread fall on you?
12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
Your memorable sayings are proverbs of ashes, Your defenses are defenses of clay.
13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
“Be silent, leave me alone, that I may speak. Let come on me what will.
14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
Why should I take my flesh in my teeth, and put my life in my hand?
15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
Behold, he will kill me. I have no hope. Nevertheless, I will maintain my ways before him.
16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
This also shall be my salvation, that a godless man shall not come before him.
17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
Hear diligently my speech. Let my declaration be in your ears.
18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
See now, I have set my cause in order. I know that I am righteous.
19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
Who is he who will contend with me? For then would I hold my peace and give up the spirit.
20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
“Only don’t do two things to me; then I will not hide myself from your face:
21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
withdraw your hand far from me; and don’t let your terror make me afraid.
22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
Then call, and I will answer; or let me speak, and you answer me.
23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
How many are my iniquities and sins? Make me know my disobedience and my sin.
24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
Why hide you your face, and hold me for your enemy?
25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
Will you harass a driven leaf? Will you pursue the dry stubble?
26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
For you write bitter things against me, and make me inherit the iniquities of my youth:
27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
You also put my feet in the stocks, and mark all my paths. You set a bound to the soles of my feet,
28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
though I am decaying like a rotten thing, like a garment that is moth-eaten.