1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

Now on the first day of the week, Mary Magdalene went early, while it was still dark, to the tomb, and saw the stone taken away from the tomb.

2 Т ож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

Therefore she ran and came to Simon Peter, and to the other disciple whom Jesus loved, and said to them, “They have taken away the Lord out of the tomb, and we don’t know where they have laid him!”

3 Т оді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

Therefore Peter and the other disciple went out, and they went toward the tomb.

4 В они ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

They both ran together. The other disciple outran Peter, and came to the tomb first.

5 І , нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

Stooping and looking in, he saw the linen cloths lying, yet he didn’t enter in.

6 П рибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

Then Simon Peter came, following him, and entered into the tomb. He saw the linen cloths lying,

7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

and the cloth that had been on his head, not lying with the linen cloths, but rolled up in a place by itself.

8 Т оді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

So then the other disciple who came first to the tomb also entered in, and he saw and believed.

9 Б о ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

For as yet they didn’t know the Scripture, that he must rise from the dead.

10 І учні вернулися знову до себе.

So the disciples went away again to their own homes.

11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

But Mary was standing outside at the tomb weeping. So, as she wept, she stooped and looked into the tomb,

12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

and she saw two angels in white sitting, one at the head, and one at the feet, where the body of Jesus had lain.

13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

They told her, “Woman, why are you weeping?” She said to them, “Because they have taken away my Lord, and I don’t know where they have laid him.”

14 І , сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

When she had said this, she turned around and saw Jesus standing, and didn’t know that it was Jesus.

15 П ромовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

Jesus said to her, “Woman, why are you weeping? Who are you looking for?” She, supposing him to be the gardener, said to him, “Sir, if you have carried him away, tell me where you have laid him, and I will take him away.”

16 І сус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

Jesus said to her, “Mary.” She turned and said to him, “Rabboni!” which is to say, “Teacher!”

17 Г оворить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

Jesus said to her, “Don’t hold me, for I haven’t yet ascended to my Father; but go to my brothers, and tell them, ‘I am ascending to my Father and your Father, to my God and your God.’”

18 І де Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

Mary Magdalene came and told the disciples that she had seen the Lord, and that he had said these things to her.

19 Т ого ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

When therefore it was evening, on that day, the first day of the week, and when the doors were locked where the disciples were assembled, for fear of the Jews, Jesus came and stood in the middle, and said to them, “Peace be to you.”

20 І , сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

When he had said this, he showed them his hands and his side. The disciples therefore were glad when they saw the Lord.

21 Т оді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

Jesus therefore said to them again, “Peace be to you. As the Father has sent me, even so I send you.”

22 С казавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

When he had said this, he breathed on them, and said to them, “Receive the Holy Spirit!

23 К ому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

If you forgive anyone’s sins, they have been forgiven them. If you retain anyone’s sins, they have been retained.”

24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

But Thomas, one of the twelve, called Didymus, wasn’t with them when Jesus came.

25 І нші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

The other disciples therefore said to him, “We have seen the Lord!” But he said to them, “Unless I see in his hands the print of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.”

26 З а вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

After eight days again his disciples were inside, and Thomas was with them. Jesus came, the doors being locked, and stood in the middle, and said, “Peace be to you.”

27 П отім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Then he said to Thomas, “Reach here your finger, and see my hands. Reach here your hand, and put it into my side. Don’t be unbelieving, but believing.”

28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

Thomas answered him, “My Lord and my God!”

29 П ромовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

Jesus said to him, “Because you have seen me, you have believed. Blessed are those who have not seen, and have believed.”

30 Б агато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

Therefore Jesus did many other signs in the presence of his disciples, which are not written in this book;

31 Ц е ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

but these are written, that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and that believing you may have life in his name.