1 Ч ого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Why do the nations rage, and the peoples plot a vain thing?

2 З емні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

The kings of the earth take a stand, and the rulers take counsel together, against Yahweh, and against his Anointed, saying,

3 П озриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

“Let’s break their bonds apart, and cast their cords from us.”

4 А ле Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

He who sits in the heavens will laugh. The Lord will have them in derision.

5 В ін тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Then he will speak to them in his anger, and terrify them in his wrath:

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

“Yet I have set my King on my holy hill of Zion.”

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

I will tell of the decree. Yahweh said to me, “You are my son. Today I have become your father.

8 Ж адай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Ask of me, and I will give the nations for your inheritance, the uttermost parts of the earth for your possession.

9 Т и їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

You shall break them with a rod of iron. You shall dash them in pieces like a potter’s vessel.”

10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Now therefore be wise, you kings. Be instructed, you judges of the earth.

11 С лужіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Serve Yahweh with fear, and rejoice with trembling.

12 Ш ануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Give sincere homage to the Son, lest he be angry, and you perish on the way, for his wrath will soon be kindled. Blessed are all those who take refuge in him.