1 М ав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

Now indeed even the first covenant had ordinances of divine service, and an earthly sanctuary.

2 Б ула бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

For a tabernacle was prepared. In the first part were the lamp stand, the table, and the show bread; which is called the Holy Place.

3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

After the second veil was the tabernacle which is called the Holy of Holies,

4 М ала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

having a golden altar of incense, and the ark of the covenant overlaid on all sides with gold, in which was a golden pot holding the manna, Aaron’s rod that budded, and the tablets of the covenant;

5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

and above it cherubim of glory overshadowing the mercy seat, of which things we can’t speak now in detail.

6 П ри такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

Now these things having been thus prepared, the priests go in continually into the first tabernacle, accomplishing the services,

7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

but into the second the high priest alone, once in the year, not without blood, which he offers for himself, and for the errors of the people.

8 С вятий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

The Holy Spirit is indicating this, that the way into the Holy Place wasn’t yet revealed while the first tabernacle was still standing;

9 В она образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

which is a symbol of the present age, where gifts and sacrifices are offered that are incapable, concerning the conscience, of making the worshiper perfect;

10 щ о тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

being only (with meats and drinks and various washings) fleshly ordinances, imposed until a time of reformation.

11 А ле Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

But Christ having come as a high priest of the coming good things, through the greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this creation,

12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

nor yet through the blood of goats and calves, but through his own blood, entered in once for all into the Holy Place, having obtained eternal redemption.

13 Б о коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

For if the blood of goats and bulls, and the ashes of a heifer sprinkling those who have been defiled, sanctify to the cleanness of the flesh:

14 с кільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without defect to God, cleanse your conscience from dead works to serve the living God?

15 Т ому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

For this reason he is the mediator of a new covenant, since a death has occurred for the redemption of the transgressions that were under the first covenant, that those who have been called may receive the promise of the eternal inheritance.

16 Б о де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

For where a last will and testament is, there must of necessity be the death of him who made it.

17 з аповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

For a will is in force where there has been death, for it is never in force while he who made it lives.

18 Т ому й перший заповіт освячений був не без крови:

Therefore even the first covenant has not been dedicated without blood.

19 К оли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

For when every commandment had been spoken by Moses to all the people according to the law, he took the blood of the calves and the goats, with water and scarlet wool and hyssop, and sprinkled both the book itself and all the people,

20 п роказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

saying, “This is the blood of the covenant which God has commanded you.”

21 Т ак само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

Moreover he sprinkled the tabernacle and all the vessels of the ministry in the same way with the blood.

22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

According to the law, nearly everything is cleansed with blood, and apart from shedding of blood there is no remission.

23 О тож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

It was necessary therefore that the copies of the things in the heavens should be cleansed with these; but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.

24 Б о Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

For Christ hasn’t entered into holy places made with hands, which are representations of the true, but into heaven itself, now to appear in the presence of God for us;

25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

nor yet that he should offer himself often, as the high priest enters into the holy place year by year with blood not his own,

26 б о інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

or else he must have suffered often since the foundation of the world. But now once at the end of the ages, he has been revealed to put away sin by the sacrifice of himself.

27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

Inasmuch as it is appointed for men to die once, and after this, judgment,

28 т ак і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.

so Christ also, having been offered once to bear the sins of many, will appear a second time, without sin, to those who are eagerly waiting for him for salvation.