1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...

He heard the words of Laban’s sons, saying, “Jacob has taken away all that was our father’s. From that which was our father’s, has he gotten all this wealth.”

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

Jacob saw the expression on Laban’s face, and, behold, it was not toward him as before.

3 І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.

Yahweh said to Jacob, “Return to the land of your fathers, and to your relatives, and I will be with you.”

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

Jacob sent and called Rachel and Leah to the field to his flock,

5 т а й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

and said to them, “I see the expression on your father’s face, that it is not toward me as before; but the God of my father has been with me.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.

You know that I have served your father with all of my strength.

7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

Your father has deceived me, and changed my wages ten times, but God didn’t allow him to hurt me.

8 К оли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

If he said this, ‘The speckled will be your wages,’ then all the flock bore speckled. If he said this, ‘The streaked will be your wages,’ then all the flock bore streaked.

9 І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

Thus God has taken away your father’s livestock, and given them to me.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

During mating season, I lifted up my eyes, and saw in a dream, and behold, the male goats which leaped on the flock were streaked, speckled, and grizzled.

11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!

The angel of God said to me in the dream, ‘Jacob,’ and I said, ‘Here I am.’

12 В ін промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

He said, ‘Now lift up your eyes, and behold, all the male goats which leap on the flock are streaked, speckled, and grizzled, for I have seen all that Laban does to you.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.

I am the God of Bethel, where you anointed a pillar, where you vowed a vow to me. Now arise, get out from this land, and return to the land of your birth.’”

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

Rachel and Leah answered him, “Is there yet any portion or inheritance for us in our father’s house?

15 Т аж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.

Aren’t we accounted by him as foreigners? For he has sold us, and has also quite devoured our money.

16 Б ож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.

For all the riches which God has taken away from our father, that is ours and our children’s. Now then, whatever God has said to you, do.”

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

Then Jacob rose up, and set his sons and his wives on the camels,

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

and he took away all his livestock, and all his possessions which he had gathered, including the livestock which he had gained in Paddan Aram, to go to Isaac his father, to the land of Canaan.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

Now Laban had gone to shear his sheep: and Rachel stole the teraphim that were her father’s.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

Jacob deceived Laban the Syrian, in that he didn’t tell him that he was running away.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

So he fled with all that he had. He rose up, passed over the River, and set his face toward the mountain of Gilead.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

Laban was told on the third day that Jacob had fled.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

He took his relatives with him, and pursued him seven days’ journey. He overtook him in the mountain of Gilead.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.

God came to Laban, the Syrian, in a dream of the night, and said to him, “Be careful that you don’t speak to Jacob either good or bad.”

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

Laban caught up with Jacob. Now Jacob had pitched his tent in the mountain, and Laban with his relatives encamped in the mountain of Gilead.

26 І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

Laban said to Jacob, “What have you done, that you have deceived me, and carried away my daughters like captives of the sword?

27 Ч ого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

Why did you flee secretly, and deceive me, and didn’t tell me, that I might have sent you away with mirth and with songs, with tambourine and with harp;

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

and didn’t allow me to kiss my sons and my daughters? Now have you done foolishly.

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.

It is in the power of my hand to hurt you, but the God of your father spoke to me last night, saying, ‘Be careful that you don’t speak to Jacob either good or bad.’

30 А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?

Now, you want to be gone, because you greatly longed for your father’s house, but why have you stolen my gods?”

31 А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

Jacob answered Laban, “Because I was afraid, for I said, ‘Lest you should take your daughters from me by force.’

32 П ри кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

Anyone you find your gods with shall not live. Before our relatives, discern what is yours with me, and take it.” For Jacob didn’t know that Rachel had stolen them.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

Laban went into Jacob’s tent, into Leah’s tent, and into the tent of the two female servants; but he didn’t find them. He went out of Leah’s tent, and entered into Rachel’s tent.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.

Now Rachel had taken the teraphim, put them in the camel’s saddle, and sat on them. Laban felt around all the tent, but didn’t find them.

35 А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.

She said to her father, “Don’t let my lord be angry that I can’t rise up before you; for I’m having my period.” He searched, but didn’t find the teraphim.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

Jacob was angry, and argued with Laban. Jacob answered Laban, “What is my trespass? What is my sin, that you have hotly pursued me?

37 щ о ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.

Now that you have felt around in all my stuff, what have you found of all your household stuff? Set it here before my relatives and your relatives, that they may judge between us two.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

“These twenty years I have been with you. Your ewes and your female goats have not cast their young, and I haven’t eaten the rams of your flocks.

39 Р озшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.

That which was torn of animals, I didn’t bring to you. I bore its loss. Of my hand you required it, whether stolen by day or stolen by night.

40 Б увало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

This was my situation: in the day the drought consumed me, and the frost by night; and my sleep fled from my eyes.

41 Т аке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

These twenty years I have been in your house. I served you fourteen years for your two daughters, and six years for your flock, and you have changed my wages ten times.

42 К оли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.

Unless the God of my father, the God of Abraham, and the fear of Isaac, had been with me, surely now you would have sent me away empty. God has seen my affliction and the labor of my hands, and rebuked you last night.”

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

Laban answered Jacob, “The daughters are my daughters, the children are my children, the flocks are my flocks, and all that you see is mine: and what can I do today to these my daughters, or to their children whom they have borne?

44 А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.

Now come, let us make a covenant, you and I; and let it be for a witness between me and you.”

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

Jacob took a stone, and set it up for a pillar.

46 І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

Jacob said to his relatives, “Gather stones.” They took stones, and made a heap. They ate there by the heap.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

Laban called it Jegar Sahadutha, but Jacob called it Galeed.

48 І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

Laban said, “This heap is witness between me and you today.” Therefore it was named Galeed

49 і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.

and Mizpah, for he said, “Yahweh watch between me and you, when we are absent one from another.

50 К оли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!

If you afflict my daughters, or if you take wives besides my daughters, no man is with us; behold, God is witness between me and you.”

51 А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

Laban said to Jacob, “See this heap, and see the pillar, which I have set between me and you.

52 С відок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

May this heap be a witness, and the pillar be a witness, that I will not pass over this heap to you, and that you will not pass over this heap and this pillar to me, for harm.

53 Р озсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

The God of Abraham, and the God of Nahor, the God of their father, judge between us.” Then Jacob swore by the fear of his father, Isaac.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

Jacob offered a sacrifice in the mountain, and called his relatives to eat bread. They ate bread, and stayed all night in the mountain.

55 ( 32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

Early in the morning, Laban rose up, and kissed his sons and his daughters, and blessed them. Laban departed and returned to his place.