1 К оли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

Now when the day of Pentecost had come, they were all with one accord in one place.

2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

Suddenly there came from the sky a sound like the rushing of a mighty wind, and it filled all the house where they were sitting.

3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

Tongues like fire appeared and were distributed to them, and one sat on each of them.

4 У сі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

They were all filled with the Holy Spirit, and began to speak with other languages, as the Spirit gave them the ability to speak.

5 П еребували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

Now there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under the sky.

6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

When this sound was heard, the multitude came together, and were bewildered, because everyone heard them speaking in his own language.

7 У сі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

They were all amazed and marveled, saying to one another, “Behold, aren’t all these who speak Galileans?

8 Я к же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

How do we hear, everyone in our own native language?

9 П арфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

Parthians, Medes, Elamites, and people from Mesopotamia, Judea, Cappadocia, Pontus, Asia,

10 і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

Phrygia, Pamphylia, Egypt, the parts of Libya around Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,

11 ю деї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

Cretans and Arabians: we hear them speaking in our languages the mighty works of God!”

12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

They were all amazed, and were perplexed, saying to one another, “What does this mean?”

13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

Others, mocking, said, “They are filled with new wine.”

14 С тавши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and spoke out to them, “You men of Judea, and all you who dwell at Jerusalem, let this be known to you, and listen to my words.

15 Б о не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

For these aren’t drunken, as you suppose, seeing it is only the third hour of the day.

16 а це те, що пророк Йоіл передрік:

But this is what has been spoken through the prophet Joel:

17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

‘It will be in the last days, says God, that I will pour out my Spirit on all flesh. Your sons and your daughters will prophesy. Your young men will see visions. Your old men will dream dreams.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

Yes, and on my servants and on my handmaidens in those days, I will pour out my Spirit, and they will prophesy.

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

I will show wonders in the sky above, and signs on the earth beneath; blood, and fire, and billows of smoke.

20 П ереміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

The sun will be turned into darkness, and the moon into blood, before the great and glorious day of the Lord comes.

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

It will be that whoever will call on the name of the Lord will be saved.’

22 М ужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

“Men of Israel, hear these words! Jesus of Nazareth, a man approved by God to you by mighty works and wonders and signs which God did by him among you, even as you yourselves know,

23 Т ого, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

him, being delivered up by the determined counsel and foreknowledge of God, you have taken by the hand of lawless men, crucified and killed;

24 Т а Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

whom God raised up, having freed him from the agony of death, because it was not possible that he should be held by it.

25 Б о каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

For David says concerning him, ‘I saw the Lord always before my face, For he is on my right hand, that I should not be moved.

26 Т ому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

Therefore my heart was glad, and my tongue rejoiced. Moreover my flesh also will dwell in hope;

27 Б о не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

because you will not leave my soul in Hades, neither will you allow your Holy One to see decay.

28 Т и дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

You made known to me the ways of life. You will make me full of gladness with your presence.’

29 М ужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

“Brothers, I may tell you freely of the patriarch David, that he both died and was buried, and his tomb is with us to this day.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, according to the flesh, he would raise up the Christ to sit on his throne,

31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

he foreseeing this spoke about the resurrection of the Christ, that neither was his soul left in Hades, nor did his flesh see decay.

32 Б ог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

This Jesus God raised up, to which we all are witnesses.

33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Being therefore exalted by the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, he has poured out this, which you now see and hear.

34 Н е зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

For David didn’t ascend into the heavens, but he says himself, ‘The Lord said to my Lord, “Sit by my right hand,

35 д оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

until I make your enemies a footstool for your feet.”’

36 О то ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

“Let all the house of Israel therefore know certainly that God has made him both Lord and Christ, this Jesus whom you crucified.”

37 Я к почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Brothers, what shall we do?”

38 А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

Peter said to them, “Repent, and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.

39 Б о для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

For the promise is to you, and to your children, and to all who are far off, even as many as the Lord our God will call to himself.”

40 І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

With many other words he testified, and exhorted them, saying, “Save yourselves from this crooked generation!”

41 О тож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Then those who gladly received his word were baptized. There were added that day about three thousand souls.

42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

They continued steadfastly in the apostles’ teaching and fellowship, in the breaking of bread, and prayer.

43 І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

Fear came on every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

All who believed were together, and had all things in common.

45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

They sold their possessions and goods, and distributed them to all, according as anyone had need.

46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

Day by day, continuing steadfastly with one accord in the temple, and breaking bread at home, they took their food with gladness and singleness of heart,

47 в ихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

praising God, and having favor with all the people. The Lord added to the assembly day by day those who were being saved.