1 П салом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

I cry with my voice to Yahweh. With my voice, I ask Yahweh for mercy.

2 ( 142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

I pour out my complaint before him. I tell him my troubles.

3 ( 142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

When my spirit was overwhelmed within me, you knew my route. On the path in which I walk, they have hidden a snare for me.

4 ( 142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

Look on my right, and see; for there is no one who is concerned for me. Refuge has fled from me. No one cares for my soul.

5 ( 142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

I cried to you, Yahweh. I said, “You are my refuge, my portion in the land of the living.”

6 ( 142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

Listen to my cry, for I am in desperate need. deliver me from my persecutors, For they are stronger than me.

7 ( 142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Bring my soul out of prison, that I may give thanks to your name. The righteous will surround me, for you will be good to me.