1 О це ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

These are the words which Moses spoke to all Israel beyond the Jordan in the wilderness, in the Arabah over against Suf, between Paran, Tophel, Laban, Hazeroth, and Dizahab.

2 о динадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

It is eleven days’ journey from Horeb by the way of Mount Seir to Kadesh Barnea.

3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

In the fortieth year, in the eleventh month, on the first day of the month, Moses spoke to the children of Israel, according to all that Yahweh had given him in commandment to them;

4 п о тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.

after he had struck Sihon the king of the Amorites, who lived in Heshbon, and Og the king of Bashan, who lived in Ashtaroth, at Edrei.

5 Н а тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:

Beyond the Jordan, in the land of Moab, Moses began to declare this law, saying,

6 Г осподь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!

“Yahweh our God spoke to us in Horeb, saying, ‘You have lived long enough at this mountain.

7 О берніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.

Turn, and take your journey, and go to the hill country of the Amorites, and to all the places near there, in the Arabah, in the hill country, and in the lowland, and in the South, and by the seashore, the land of the Canaanites, and Lebanon, as far as the great river, the river Euphrates.

8 О сь Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.

Behold, I have set the land before you. Go in and possess the land which Yahweh swore to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob, to give to them and to their offspring after them.’”

9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.

I spoke to you at that time, saying, “I am not able to bear you myself alone.

10 Г осподь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!

Yahweh your God has multiplied you, and behold, you are today as the stars of the sky for multitude.

11 Г осподь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.

Yahweh, the God of your fathers, make you a thousand times as many as you are, and bless you, as he has promised you!

12 Я к я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?

How can I myself alone bear your problems, your burdens, and your strife?

13 В ізьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.

Take wise men of understanding and well known according to your tribes, and I will make them heads over you.”

14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.

You answered me, and said, “The thing which you have spoken is good to do.”

15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.

So I took the heads of your tribes, wise men, and known, and made them heads over you, captains of thousands, and captains of hundreds, and captains of fifties, and captains of tens, and officers, according to your tribes.

16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.

I commanded your judges at that time, saying, “Hear cases between your brothers, and judge righteously between a man and his brother, and the foreigner who is living with him.

17 Н е будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small and the great alike. You shall not be afraid of the face of man, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, you shall bring to me, and I will hear it.”

18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.

I commanded you at that time all the things which you should do.

19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

We traveled from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw, by the way to the hill country of the Amorites, as Yahweh our God commanded us; and we came to Kadesh Barnea.

20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

I said to you, “You have come to the hill country of the Amorites, which Yahweh our God gives to us.

21 О сь, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

Behold, Yahweh your God has set the land before you. Go up, take possession, as Yahweh, the God of your fathers, has spoken to you. Don’t be afraid, neither be dismayed.”

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.

You came near to me, everyone of you, and said, “Let us send men before us, that they may search the land for us, and bring us word again of the way by which we must go up, and the cities to which we shall come.”

23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.

The thing pleased me well. I took twelve men of you, one man for every tribe.

24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

They turned and went up into the hill country, and came to the valley of Eshcol, and spied it out.

25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!

They took some of the fruit of the land in their hands, and brought it down to us, and brought us word again, and said, “It is a good land which Yahweh our God gives to us.”

26 Т а ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.

Yet you wouldn’t go up, but rebelled against the commandment of Yahweh your God.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.

You murmured in your tents, and said, “Because Yahweh hated us, he has brought us out of the land of Egypt, to deliver us into the hand of the Amorites, to destroy us.

28 К уди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.

Where are we going up? Our brothers have made our heart melt, saying, ‘The people are greater and taller than we. The cities are great and fortified up to the sky. Moreover we have seen the sons of the Anakim there!’”

29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!

Then I said to you, “Don’t dread, neither be afraid of them.

30 Г осподь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,

Yahweh your God who goes before you, he will fight for you, according to all that he did for you in Egypt before your eyes,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.

and in the wilderness, where you have seen how that Yahweh your God bore you, as a man does bear his son, in all the way that you went, until you came to this place.”

32 Т а все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

Yet in this thing you didn’t believe Yahweh your God,

33 щ о йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.

who went before you on the way, to seek out a place for you to pitch your tents in, in fire by night, to show you by what way you should go, and in the cloud by day.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

Yahweh heard the voice of your words, and was angry, and swore, saying,

35 П оправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,

“Surely not one of these men of this evil generation shall see the good land, which I swore to give to your fathers,

36 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

except Caleb the son of Jephunneh. He shall see it. I will give the land that he has trodden on to him, and to his children, because he has wholly followed Yahweh.”

37 Т акож на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!

Also Yahweh was angry with me for your sakes, saying, “You also shall not go in there.

38 І сус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

Joshua the son of Nun, who stands before you, shall go in there. Encourage him, for he shall cause Israel to inherit it.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

Moreover your little ones, whom you said should be captured or killed, and your children, who today have no knowledge of good or evil, they shall go in there, and I will give it to, and they shall possess it.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.

But as for you, turn, and take your journey into the wilderness by the way to the Red Sea.”

41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.

Then you answered and said to me, “We have sinned against Yahweh, we will go up and fight, according to all that Yahweh our God commanded us.” Every man of you put on his weapons of war, and presumed to go up into the hill country.

42 А ле Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.

Yahweh said to me, “Tell them, ‘Don’t go up, neither fight; for I am not among you; lest you be struck before your enemies.’”

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.

So I spoke to you, and you didn’t listen; but you rebelled against the commandment of Yahweh, and were presumptuous, and went up into the hill country.

44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.

The Amorites, who lived in that hill country, came out against you, and chased you, as bees do, and beat you down in Seir, even to Hormah.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

You returned and wept before Yahweh; but Yahweh didn’t listen to your voice, nor turn his ear to you.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.

So you stayed in Kadesh many days, according to the days that you remained.