1 ( 28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

These are the words of the covenant which Yahweh commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab, in addition to the covenant which he made with them in Horeb.

2 ( 29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

Moses called to all Israel, and said to them: Your eyes have seen all that Yahweh did in the land of Egypt to Pharaoh, and to all his servants, and to all his land;

3 ( 29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

the great trials which your eyes saw, the signs, and those great wonders.

4 ( 29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

But Yahweh has not given you a heart to know, eyes to see, and ears to hear, to this day.

5 ( 29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

I have led you forty years in the wilderness. Your clothes have not grown old on you, and your shoes have not grown old on your feet.

6 ( 29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

You have not eaten bread, neither have you drunk wine or strong drink; that you may know that I am Yahweh your God.

7 ( 29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

When you came to this place, Sihon the king of Heshbon, and Og the king of Bashan, came out against us to battle, and we struck them.

8 ( 29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

We took their land, and gave it for an inheritance to the Reubenites, and to the Gadites, and to the half-tribe of the Manassites.

9 ( 29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

Therefore keep the words of this covenant and do them, that you may prosper in all that you do.

10 ( 29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

All of you stand today in the presence of Yahweh your God; your heads, your tribes, your elders, and your officers, even all the men of Israel,

11 ( 29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

your little ones, your wives, and the foreigners who are in the middle of your camps, from the one who cuts your wood to the one who draws your water;

12 ( 29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

that you may enter into the covenant of Yahweh your God, and into his oath, which Yahweh your God makes with you today;

13 ( 29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

that he may establish you today as his people, and that he may be your God, as he spoke to you, and as he swore to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob.

14 ( 29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

Neither do I make this covenant and this oath with you only,

15 ( 29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

but with those who stand here with us today before Yahweh our God, and also with those who are not here with us today

16 ( 29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

(for you know how we lived in the land of Egypt, and how we came through the middle of the nations through which you passed;

17 ( 29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

and you have seen their abominations, and their idols, wood and stone, silver and gold, which were among them);

18 ( 29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

lest there should be among you man, woman, family, or tribe whose heart turns away today from Yahweh our God, to go to serve the gods of those nations; lest there should be among you a root that produces bitter poison;

19 ( 29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

and it happen, when he hears the words of this curse, that he bless himself in his heart, saying, “I shall have peace, though I walk in the stubbornness of my heart, to destroy the moist with the dry.”

20 ( 29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

Yahweh will not pardon him, but then Yahweh’s anger and his jealousy will smoke against that man, and all the curse that is written in this book will fall on him, and Yahweh will blot out his name from under the sky.

21 ( 29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

Yahweh will set him apart for evil out of all the tribes of Israel, according to all the curses of the covenant that is written in this book of the law.

22 ( 29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

The generation to come, your children who will rise up after you, and the foreigner who will come from a far land, will say, when they see the plagues of that land, and the sicknesses with which Yahweh has made it sick;

23 ( 29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

and that all of its land is sulfur, salt, and burning, that it is not sown, doesn’t produce, nor does any grass grow in it, like the overthrow of Sodom, Gomorrah, Admah, and Zeboiim, which Yahweh overthrew in his anger, and in his wrath;

24 ( 29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

even all the nations will say, “Why has Yahweh done thus to this land? What does the heat of this great anger mean?”

25 ( 29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

Then men will say, “Because they abandoned the covenant of Yahweh, the God of their fathers, which he made with them when he brought them out of the land of Egypt,

26 ( 29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

and went and served other gods, and worshiped them, gods that they didn’t know, and that he had not given to them.

27 ( 29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

Therefore Yahweh’s anger burned against this land, to bring on it all the curses that are written in this book.

28 ( 29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

Yahweh rooted them out of their land in anger, in wrath, and in great indignation, and thrust them into another land, as it is today.”

29 ( 29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

The secret things belong to Yahweh our God; but the things that are revealed belong to us and to our children forever, that we may do all the words of this law.