1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Job again took up his parable, and said,
2 Я к живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,
“As God lives, who has taken away my right, the Almighty, who has made my soul bitter.
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,
(For the length of my life is still in me, and the spirit of God is in my nostrils);
4 н еправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!
surely my lips shall not speak unrighteousness, neither shall my tongue utter deceit.
5 Б орони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,
Far be it from me that I should justify you. Until I die I will not put away my integrity from me.
6 з а свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,
I hold fast to my righteousness, and will not let it go. My heart shall not reproach me so long as I live.
7 н ехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
“Let my enemy be as the wicked. Let him who rises up against me be as the unrighteous.
8 Я ка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?
For what is the hope of the godless, when he is cut off, when God takes away his life?
9 Ч и Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?
Will God hear his cry when trouble comes on him?
10 Ч и буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?
Will he delight himself in the Almighty, and call on God at all times?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,
I will teach you about the hand of God. That which is with the Almighty will I not conceal.
12 т аж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?
Behold, all of you have seen it yourselves; why then have you become altogether vain?
13 Т ака доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:
“This is the portion of a wicked man with God, the heritage of oppressors, which they receive from the Almighty.
14 Я к розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!
If his children are multiplied, it is for the sword. His offspring shall not be satisfied with bread.
15 П озосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Those who remain of him shall be buried in death. His widows shall make no lamentation.
16 Я кщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,
Though he heap up silver as the dust, and prepare clothing as the clay;
17 т о він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...
he may prepare it, but the just shall put it on, and the innocent shall divide the silver.
18 В ін будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,
He builds his house as the moth, as a booth which the watchman makes.
19 в ін лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...
He lies down rich, but he shall not do so again. He opens his eyes, and he is not.
20 С трахіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,
Terrors overtake him like waters. A storm steals him away in the night.
21 с хідній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...
The east wind carries him away, and he departs. It sweeps him out of his place.
22 О це все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
For it hurls at him, and does not spare, as he flees away from his hand.
23 С воїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...
Men shall clap their hands at him, and shall hiss him out of his place.