1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

Reasumió Job su discurso, y dijo:

2 Я к живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

Vive Dios, que ha quitado mi derecho, Y el Omnipotente, que amargó el alma mía,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

Que todo el tiempo que mi alma esté en mí, Y haya hálito de Dios en mis narices,

4 н еправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Mis labios no hablarán iniquidad, Ni mi lengua pronunciará engaño.

5 Б орони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Nunca tal acontezca que yo os justifique; Hasta que muera, no quitaré de mí mi integridad.

6 з а свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Mi justicia tengo asida, y no la cederé; No me reprochará mi corazón en todos mis días.

7 н ехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Sea como el impío mi enemigo, Y como el inicuo mi adversario.

8 Я ка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Porque ¿cuál es la esperanza del impío, por mucho que hubiere robado, Cuando Dios le quitare la vida?

9 Ч и Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

¿Oirá Dios su clamor Cuando la tribulación viniere sobre él?

10 Ч и буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

¿Se deleitará en el Omnipotente? ¿Invocará a Dios en todo tiempo?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Yo os enseñaré en cuanto a la mano de Dios; No esconderé lo que hay para con el Omnipotente.

12 т аж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

He aquí que todos vosotros lo habéis visto; ¿Por qué, pues, os habéis hecho tan enteramente vanos?

13 Т ака доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Esta es para con Dios la porción del hombre impío, Y la herencia que los violentos han de recibir del Omnipotente:

14 Я к розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Si sus hijos fueren multiplicados, serán para la espada; Y sus pequeños no se saciarán de pan.

15 П озосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Los que de él quedaren, en muerte serán sepultados, Y no los llorarán sus viudas.

16 Я кщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Aunque amontone plata como polvo, Y prepare ropa como lodo;

17 т о він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

La habrá preparado él, mas el justo se vestirá, Y el inocente repartirá la plata.

18 В ін будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Edificó su casa como la polilla, Y como enramada que hizo el guarda.

19 в ін лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Rico se acuesta, pero por última vez; Abrirá sus ojos, y nada tendrá.

20 С трахіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Se apoderarán de él terrores como aguas; Torbellino lo arrebatará de noche.

21 с хідній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Le eleva el solano, y se va; Y tempestad lo arrebatará de su lugar.

22 О це все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Dios, pues, descargará sobre él, y no perdonará; Hará él por huir de su mano.

23 С воїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Batirán las manos sobre él, Y desde su lugar le silbarán.