1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

He aquí que todas estas cosas han visto mis ojos, Y oído y entendido mis oídos.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Como vosotros lo sabéis, lo sé yo; No soy menos que vosotros.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Mas yo hablaría con el Todopoderoso, Y querría razonar con Dios.

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Porque ciertamente vosotros sois fraguadores de mentira; Sois todos vosotros médicos nulos.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Ojalá callarais por completo, Porque esto os fuera sabiduría.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Oíd ahora mi razonamiento, Y estad atentos a los argumentos de mis labios.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

¿Hablaréis iniquidad por Dios? ¿Hablaréis por él engaño?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

¿Haréis acepción de personas a su favor? ¿Contenderéis vosotros por Dios?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

¿Sería bueno que él os escudriñase? ¿Os burlaréis de él como quien se burla de algún hombre?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

El os reprochará de seguro, Si solapadamente hacéis acepción de personas.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

De cierto su alteza os habría de espantar, Y su pavor habría de caer sobre vosotros.

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Vuestras máximas son refranes de ceniza, Y vuestros baluartes son baluartes de lodo.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Escuchadme, y hablaré yo, Y que me venga después lo que viniere.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

¿Por qué quitaré yo mi carne con mis dientes, Y tomaré mi vida en mi mano?

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

He aquí, aunque él me matare, en él esperaré; No obstante, defenderé delante de él mis caminos,

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Y él mismo será mi salvación, Porque no entrará en su presencia el impío.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Oíd con atención mi razonamiento, Y mi declaración entre en vuestros oídos.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

He aquí ahora, si yo expusiere mi causa, Sé que seré justificado.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

¿Quién es el que contenderá conmigo? Porque si ahora yo callara, moriría.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

A lo menos dos cosas no hagas conmigo; Entonces no me esconderé de tu rostro:

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Aparta de mí tu mano, Y no me asombre tu terror.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Llama luego, y yo responderé; O yo hablaré, y respóndeme tú.

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

¿Cuántas iniquidades y pecados tengo yo? Hazme entender mi transgresión y mi pecado.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

¿Por qué escondes tu rostro, Y me cuentas por tu enemigo?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

¿A la hoja arrebatada has de quebrantar, Y a una paja seca has de perseguir?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

¿Por qué escribes contra mí amarguras, Y me haces cargo de los pecados de mi juventud?

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Pones además mis pies en el cepo, y observas todos mis caminos, Trazando un límite para las plantas de mis pies.

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Y mi cuerpo se va gastando como de carcoma, Como vestido que roe la polilla.