1 О сь усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Voici, mon oeil a vu tout cela, Mon oreille l'a entendu et y a pris garde.

2 Я к знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Ce que vous savez, je le sais aussi, Je ne vous suis point inférieur.

3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Mais je veux parler au Tout Puissant, Je veux plaider ma cause devant Dieu;

4 Т а неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

Car vous, vous n'imaginez que des faussetés, Vous êtes tous des médecins de néant.

5 О , коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Que n'avez-vous gardé le silence? Vous auriez passé pour avoir de la sagesse.

6 П ослухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Écoutez, je vous prie, ma défense, Et soyez attentifs à la réplique de mes lèvres.

7 Ч и будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Direz-vous en faveur de Dieu ce qui est injuste, Et pour le soutenir alléguerez-vous des faussetés?

8 Ч и будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Voulez-vous avoir égard à sa personne? Voulez-vous plaider pour Dieu?

9 Ч и добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

S'il vous sonde, vous approuvera-t-il? Ou le tromperez-vous comme on trompe un homme?

10 Н асправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Certainement il vous condamnera, Si vous n'agissez en secret que par égard pour sa personne.

11 Ч и ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Sa majesté ne vous épouvantera-t-elle pas? Sa terreur ne tombera-t-elle pas sur vous?

12 В аші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Vos sentences sont des sentences de cendre, Vos retranchements sont des retranchements de boue.

13 М овчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Taisez-vous, laissez-moi, je veux parler! Il m'en arrivera ce qu'il pourra.

14 Н ащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Pourquoi saisirais-je ma chair entre les dents? J'exposerai plutôt ma vie.

15 О сь Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Voici, il me tuera; je n'ai rien à espérer; Mais devant lui je défendrai ma conduite.

16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Cela même peut servir à mon salut, Car un impie n'ose paraître en sa présence.

17 Н аправду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Écoutez, écoutez mes paroles, Prêtez l'oreille à ce que je vais dire.

18 О сь я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Me voici prêt à plaider ma cause; Je sais que j'ai raison.

19 Х то той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Quelqu'un disputera-t-il contre moi? Alors je me tais, et je veux mourir.

20 Т ільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Seulement, accorde-moi deux choses Et je ne me cacherai pas de loin de ta face:

21 в іддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Retire ta main de dessus moi, Et que tes terreurs ne me troublent plus.

22 Т оді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Puis appelle, et je répondrai, Ou si je parle, réponds-moi!

23 С кільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Quel est le nombre de mes iniquités et de mes péchés? Fais-moi connaître mes transgressions et mes péchés.

24 Ч ому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Pourquoi caches-tu ton visage, Et me prends-tu pour ton ennemi?

25 Ч и Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Veux-tu frapper une feuille agitée? Veux-tu poursuivre une paille desséchée?

26 Б о Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Pourquoi m'infliger d'amères souffrances, Me punir pour des fautes de jeunesse?

27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

Pourquoi mettre mes pieds dans les ceps, Surveiller tous mes mouvements, Tracer une limite à mes pas,

28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Quand mon corps tombe en pourriture, Comme un vêtement que dévore la teigne?