1 ( 40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

(40: 20) Prendras-tu le crocodile à l'hameçon? Saisiras-tu sa langue avec une corde?

2 ( 40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

(40: 21) Mettras-tu un jonc dans ses narines? Lui perceras-tu la mâchoire avec un crochet?

3 ( 40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

(40: 22) Te pressera-t-il de supplication? Te parlera-t-il d'une voix douce?

4 ( 40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

(40: 23) Fera-t-il une alliance avec toi, Pour devenir à toujours ton esclave?

5 ( 40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

(40: 24) Joueras-tu avec lui comme avec un oiseau? L'attacheras-tu pour amuser tes jeunes filles?

6 ( 40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

(40: 25) Les pêcheurs en trafiquent-ils? Le partagent-ils entre les marchands?

7 ( 40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

(40: 26) Couvriras-tu sa peau de dards, Et sa tête de harpons?

8 ( 40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

(40: 27) Dresse ta main contre lui, Et tu ne t'aviseras plus de l'attaquer.

9 ( 41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

(40: 28) Voici, on est trompé dans son attente; A son seul aspect n'est-on pas terrassé?

10 ( 41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

(41: 1) Nul n'est assez hardi pour l'exciter; Qui donc me résisterait en face?

11 ( 41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

(41: 2) De qui suis-je le débiteur? Je le paierai. Sous le ciel tout m'appartient.

12 ( 41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

(41: 3) Je veux encore parler de ses membres, Et de sa force, et de la beauté de sa structure.

13 ( 41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

(41: 4) Qui soulèvera son vêtement? Qui pénétrera entre ses mâchoires?

14 ( 41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

(41: 5) Qui ouvrira les portes de sa gueule? Autour de ses dents habite la terreur.

15 ( 41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

(41: 6) Ses magnifiques et puissants boucliers Sont unis ensemble comme par un sceau;

16 ( 41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

(41: 7) Ils se serrent l'un contre l'autre, Et l'air ne passerait pas entre eux;

17 ( 41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

(41: 8) Ce sont des frères qui s'embrassent, Se saisissent, demeurent inséparables.

18 ( 41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

(41: 9) Ses éternuements font briller la lumière; Ses yeux sont comme les paupières de l'aurore.

19 ( 41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

(41: 10) Des flammes jaillissent de sa bouche, Des étincelles de feu s'en échappent.

20 ( 41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

(41: 11) Une fumée sort de ses narines, Comme d'un vase qui bout, d'une chaudière ardente.

21 ( 41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

(41: 12) Son souffle allume les charbons, Sa gueule lance la flamme.

22 ( 41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

(41: 13) La force a son cou pour demeure, Et l'effroi bondit au-devant de lui.

23 ( 41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

(41: 14) Ses parties charnues tiennent ensemble, Fondues sur lui, inébranlables.

24 ( 41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

(41: 15) Son coeur est dur comme la pierre, Dur comme la meule inférieure.

25 ( 41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

(41: 16) Quand il se lève, les plus vaillants ont peur, Et l'épouvante les fait fuir.

26 ( 41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

(41: 17) C'est en vain qu'on l'attaque avec l'épée; La lance, le javelot, la cuirasse, ne servent à rien.

27 ( 41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

(41: 18) Il regarde le fer comme de la paille, L'airain comme du bois pourri.

28 ( 41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

(41: 19) La flèche ne le met pas en fuite, Les pierres de la fronde sont pour lui du chaume.

29 ( 41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

(41: 20) Il ne voit dans la massue qu'un brin de paille, Il rit au sifflement des dards.

30 ( 41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

(41: 21) Sous son ventre sont des pointes aiguës: On dirait une herse qu'il étend sur le limon.

31 ( 41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

(41: 22) Il fait bouillir le fond de la mer comme une chaudière, Il l'agite comme un vase rempli de parfums.

32 ( 41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

(41: 23) Il laisse après lui un sentier lumineux; L'abîme prend la chevelure d'un vieillard.

33 ( 41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

(41: 24) Sur la terre nul n'est son maître; Il a été créé pour ne rien craindre.

34 ( 41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

(41: 25) Il regarde avec dédain tout ce qui est élevé, Il est le roi des plus fiers animaux.