1 ( 40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

Poţi tu să prinzi Leviatanul cu undiţa? Sau să -i legi limba cu o funie?

2 ( 40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

Îi vei putea petrece papura prin nări? Sau să -i străpungi cu un cîrlig falca?

3 ( 40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

Îţi va face el multe rugăminţi? Îţi va vorbi el cu un glas dulce?

4 ( 40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

Va face el un legămînt cu tine. ca să-ţi fie rob pe vecie?

5 ( 40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

Te vei juca tu cu el ca şi cu o pasăre? Îl vei lega tu, ca să-ţi înveseleşti fetele?

6 ( 40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

Fac pescarii negoţ cu el? Îl împart ei între negustori?

7 ( 40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

Îi vei acoperi pielea cu ţepuşe, şi capul cu căngi?

8 ( 40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Ridică-ţi numai mîna împotriva lui, şi nu-ţi va mai veni gust să -l loveşti.

9 ( 41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Iată că eşti înşelat în aşteptarea ta de a -l prinde: numai să -l vezi, şi cazi la pămînt!

10 ( 41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

Nimeni nu este atît de îndrăzneţ ca să -l întărîte. Cine Mi s'ar împotrivi în faţă?

11 ( 41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Cui sînt dator, ca să -i plătesc? Supt cer totul este al Meu.

12 ( 41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

Vreau să mai vorbesc iarăş de mădularele lui, şi de tăria lui, şi de frumuseţea întocmirii lui.

13 ( 41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Cine -i va putea ridica veşmîntul? Cine va putea pătrunde între fălcile lui?

14 ( 41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Cine va putea deschide porţile gurii lui? Şirurile dinţilor lui cît sînt de înspăimîntătoare!

15 ( 41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

Scuturile lui măreţe şi puternice, sînt unite împreună ca printr'o pecete;

16 ( 41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

se ţin unul de altul, şi nici aerul n'ar putea trece printre ele.

17 ( 41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

Sînt ca nişte fraţi cari se îmbrăţişează, se apucă, şi rămîn nedespărţiţi.

18 ( 41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

Strănuturile lui fac să strălucească lumina; ochii lui sînt ca geana zorilor.

19 ( 41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Din gura lui ţîşnesc flacări, scapără schintei de foc din ea.

20 ( 41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Din nările lui iese fum, ca dintr'un vas care fierbe, ca dintr'o căldare fierbinte.

21 ( 41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

Suflarea lui aprinde cărbunii, şi gura lui aruncă flacări.

22 ( 41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

Tăria lui stă în grumaz, şi înaintea lui sare groaza.

23 ( 41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

Părţile lui cele cărnoase se ţin împreună, ca turnate pe el, neclintite.

24 ( 41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

Inima lui este tare ca piatra, tare ca piatra de moară care stă dedesupt.

25 ( 41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

Cînd se scoală el, tremură vitejii, şi spaima îi pune pe fugă.

26 ( 41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

Degeaba este lovit cu sabia; căci suliţa, săgeata şi pavăza nu folosesc la nimic.

27 ( 41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

Pentru el ferul este ca paiul, arama, ca lemnul putred.

28 ( 41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

Săgeata nu -l pune pe fugă, pietrele din praştie sînt ca pleava pentru el.

29 ( 41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Nu vede în ghioagă decît un fir de pai, şi rîde la şuieratul săgeţilor.

30 ( 41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Supt pîntecele lui sînt ţepi ascuţiţi: ai zice că este o grapă întinsă peste noroi.

31 ( 41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

Face să clocotească fundul mării ca un cazan, şi -l clatină ca pe un vas plin cu mir.

32 ( 41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

În urmă el lasă o cărare luminoasă; şi adîncul pare ca pletele unui bătrîn.

33 ( 41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Pe pămînt nimic nu -i este stăpîn; este făcut, ca să nu se teamă de nimic.

34 ( 41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

Priveşte cu dispreţ tot ce este înălţat, este împăratul celor mai mîndre dobitoace.``