1 Д ля дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

(Către mai marele cîntăreţilor. După Iedutun. Un psalm al lui Asaf.) Strig cu glasul meu către Dumnezeu, strig cu glasul meu către Dumnezeu, şi El mă va asculta.

2 ( 77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

În ziua necazului meu, caut pe Domnul; noaptea, mînile îmi stau întinse fără curmare; sufletul meu nu vrea nicio mîngîiere.

3 ( 77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Mi-aduc aminte de Dumnezeu, şi gem; mă gîndesc adînc în mine, şi mi se mîhneşte duhul. -

4 ( 77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Tu îmi ţii ploapele deschise; şi, de mult ce mă frămînt, nu pot vorbi.

5 ( 77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Mă gîndesc la zilele de demult, la anii de odinioară.

6 ( 77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Mă gîndesc la cîntările mele noaptea, cuget adînc în lăuntrul inimii mele, îmi cade duhul pe gînduri, şi zic:

7 ( 77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Va lepăda Domnul pentru totdeauna? Şi nu va mai fi El binevoitor?

8 ( 77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

S'a isprăvit bunătatea Lui pe vecie? S'a dus făgăduinţa Lui pentru totdeauna?

9 ( 77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

A uitat Dumnezeu să aibă milă? Şi -a tras El, în mînia Lui, înapoi îndurarea?`` -

10 ( 77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Atunci îmi zic:,, Ceeace mă face să sufăr, este că dreapta Celui Prea Înalt nu mai este aceeaş``...

11 ( 77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Dar tot voi lăuda lucrările Domnului, căci îmi aduc aminte de minunile Tale de odinioară;

12 ( 77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

da, mă voi gîndi la toate lucrările Tale, şi voi lua aminte la toate isprăvile Tale.

13 ( 77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Dumnezeule, căile Tale sînt sfinte! Care Dumnezeu este mare ca Dumnezeul nostru?

14 ( 77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Tu eşti Dumnezeul, care faci minuni; Tu Ţi-ai arătat puterea printre popoare.

15 ( 77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Prin braţul Tău, Tu ai izbăvit pe poporul Tău, pe fiii lui Iacov şi ai lui Iosif.

16 ( 77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Cînd Te-au văzut apele, Dumnezeule, cînd Te-au văzut apele, s'au cutremurat, şi adîncurile s'au mişcat.

17 ( 77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Norii au turnat apă cu găleata, tunetul a răsunat în nori, şi săgeţile Tale au sburat în toate părţile.

18 ( 77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Tunetul Tău a isbucnit în vîrtej de vînt, fulgerile au luminat lumea: pămîntul s'a mişcat şi s'a cutremurat.

19 ( 77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

Ţi-ai croit un drum prin mare, o cărare prin apele cele mari, şi nu Ţi s'au mai cunoscut urmele.

20 ( 77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Ai povăţuit pe poporul Tău ca pe o turmă, prin mîna lui Moise şi Aaron.