1 Д ля дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
I cried unto God with my voice, even unto God with my voice; and he gave ear unto me.
2 ( 77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
In the day of my trouble I sought the Lord: my sore ran in the night, and ceased not: my soul refused to be comforted.
3 ( 77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
I remembered God, and was troubled: I complained, and my spirit was overwhelmed. Selah.
4 ( 77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
Thou holdest mine eyes waking: I am so troubled that I cannot speak.
5 ( 77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
I have considered the days of old, the years of ancient times.
6 ( 77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
I call to remembrance my song in the night: I commune with mine own heart: and my spirit made diligent search.
7 ( 77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
Will the Lord cast off for ever? and will he be favourable no more?
8 ( 77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
Is his mercy clean gone for ever? doth his promise fail for evermore?
9 ( 77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
Hath God forgotten to be gracious? hath he in anger shut up his tender mercies? Selah.
10 ( 77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
And I said, This is my infirmity: but I will remember the years of the right hand of the most High.
11 ( 77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
I will remember the works of the Lord: surely I will remember thy wonders of old.
12 ( 77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
I will meditate also of all thy work, and talk of thy doings.
13 ( 77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
Thy way, O God, is in the sanctuary: who is so great a God as our God?
14 ( 77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
Thou art the God that doest wonders: thou hast declared thy strength among the people.
15 ( 77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
Thou hast with thine arm redeemed thy people, the sons of Jacob and Joseph. Selah.
16 ( 77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
The waters saw thee, O God, the waters saw thee; they were afraid: the depths also were troubled.
17 ( 77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
The clouds poured out water: the skies sent out a sound: thine arrows also went abroad.
18 ( 77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
The voice of thy thunder was in the heaven: the lightnings lightened the world: the earth trembled and shook.
19 ( 77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
Thy way is in the sea, and thy path in the great waters, and thy footsteps are not known.
20 ( 77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
Thou leddest thy people like a flock by the hand of Moses and Aaron.