1 П існя прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...

When the Lord turned again the captivity of Zion, we were like them that dream.

2 Н аші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!

Then was our mouth filled with laughter, and our tongue with singing: then said they among the heathen, The Lord hath done great things for them.

3 В елике вчинив Господь з нами, були радісні ми!

The Lord hath done great things for us; whereof we are glad.

4 В ернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!

Turn again our captivity, O Lord, as the streams in the south.

5 Х то сіє з слізьми, зо співом той жне:

They that sow in tears shall reap in joy.

6 в се ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

He that goeth forth and weepeth, bearing precious seed, shall doubtless come again with rejoicing, bringing his sheaves with him.