1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Better is the poor that walketh in his integrity, than he that is perverse in his lips, and is a fool.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Also, that the soul be without knowledge, it is not good; and he that hasteth with his feet sinneth.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

The foolishness of man perverteth his way: and his heart fretteth against the Lord.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Wealth maketh many friends; but the poor is separated from his neighbour.

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall not escape.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Many will intreat the favour of the prince: and every man is a friend to him that giveth gifts.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

All the brethren of the poor do hate him: how much more do his friends go far from him? he pursueth them with words, yet they are wanting to him.

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

He that getteth wisdom loveth his own soul: he that keepeth understanding shall find good.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall perish.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Delight is not seemly for a fool; much less for a servant to have rule over princes.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

The discretion of a man deferreth his anger; and it is his glory to pass over a transgression.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

The king's wrath is as the roaring of a lion; but his favour is as dew upon the grass.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

A foolish son is the calamity of his father: and the contentions of a wife are a continual dropping.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

House and riches are the inheritance of fathers: and a prudent wife is from the Lord.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Slothfulness casteth into a deep sleep; and an idle soul shall suffer hunger.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

He that keepeth the commandment keepeth his own soul; but he that despiseth his ways shall die.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

He that hath pity upon the poor lendeth unto the Lord; and that which he hath given will he pay him again.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Chasten thy son while there is hope, and let not thy soul spare for his crying.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

A man of great wrath shall suffer punishment: for if thou deliver him, yet thou must do it again.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Hear counsel, and receive instruction, that thou mayest be wise in thy latter end.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

There are many devices in a man's heart; nevertheless the counsel of the Lord, that shall stand.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

The desire of a man is his kindness: and a poor man is better than a liar.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

The fear of the Lord tendeth to life: and he that hath it shall abide satisfied; he shall not be visited with evil.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

A slothful man hideth his hand in his bosom, and will not so much as bring it to his mouth again.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Smite a scorner, and the simple will beware: and reprove one that hath understanding, and he will understand knowledge.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

He that wasteth his father, and chaseth away his mother, is a son that causeth shame, and bringeth reproach.

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge.

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

An ungodly witness scorneth judgment: and the mouth of the wicked devoureth iniquity.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Judgments are prepared for scorners, and stripes for the back of fools.