1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
行 為 純 正 的 貧 窮 人 勝 過 乖 謬 愚 妄 的 富 足 人 。
2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
心 無 知 識 的 , 乃 為 不 善 ; 腳 步 急 快 的 , 難 免 犯 罪 。
3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
人 的 愚 昧 傾 敗 他 的 道 ; 他 的 心 也 抱 怨 耶 和 華 。
4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
財 物 使 朋 友 增 多 ; 但 窮 人 朋 友 遠 離 。
5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
作 假 見 證 的 , 必 不 免 受 罰 ; 吐 出 謊 言 的 , 終 不 能 逃 脫 。
6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
好 施 散 的 , 有 多 人 求 他 的 恩 情 ; 愛 送 禮 的 , 人 都 為 他 的 朋 友 。
7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
貧 窮 人 , 弟 兄 都 恨 他 ; 何 況 他 的 朋 友 , 更 遠 離 他 ! 他 用 言 語 追 隨 , 他 們 卻 走 了 。
8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
得 著 智 慧 的 , 愛 惜 生 命 ; 保 守 聰 明 的 , 必 得 好 處 。
9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
作 假 見 證 的 , 不 免 受 罰 ; 吐 出 謊 言 的 , 也 必 滅 亡 。
10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
愚 昧 人 宴 樂 度 日 是 不 合 宜 的 ; 何 況 僕 人 管 轄 王 子 呢 ?
11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
人 有 見 識 就 不 輕 易 發 怒 ; 寬 恕 人 的 過 失 便 是 自 己 的 榮 耀 。
12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
王 的 忿 怒 好 像 獅 子 吼 叫 ; 他 的 恩 典 卻 如 草 上 的 甘 露 。
13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
愚 昧 的 兒 子 是 父 親 的 禍 患 ; 妻 子 的 爭 吵 如 雨 連 連 滴 漏 。
14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
房 屋 錢 財 是 祖 宗 所 遺 留 的 ; 惟 有 賢 慧 的 妻 是 耶 和 華 所 賜 的 。
15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.
懶 惰 使 人 沉 睡 ; 懈 怠 的 人 必 受 飢 餓 。
16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
謹 守 誡 命 的 , 保 全 生 命 ; 輕 忽 己 路 的 , 必 致 死 亡 。
17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
憐 憫 貧 窮 的 , 就 是 借 給 耶 和 華 ; 他 的 善 行 , 耶 和 華 必 償 還 。
18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
趁 有 指 望 , 管 教 你 的 兒 子 ; 你 的 心 不 可 任 他 死 亡 。
19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
暴 怒 的 人 必 受 刑 罰 ; 你 若 救 他 , 必 須 再 救 。
20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
你 要 聽 勸 教 , 受 訓 誨 , 使 你 終 久 有 智 慧 。
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
人 心 多 有 計 謀 ; 惟 有 耶 和 華 的 籌 算 才 能 立 定 。
22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
施 行 仁 慈 的 , 令 人 愛 慕 ; 窮 人 強 如 說 謊 言 的 。
23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
敬 畏 耶 和 華 的 , 得 著 生 命 ; 他 必 恆 久 知 足 , 不 遭 禍 患 。
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
懶 惰 人 放 手 在 盤 子 裡 , 就 是 向 口 撤 回 , 他 也 不 肯 。
25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
鞭 打 褻 慢 人 , 愚 蒙 人 必 長 見 識 ; 責 備 明 哲 人 , 他 就 明 白 知 識 。
26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
虐 待 父 親 、 攆 出 母 親 的 , 是 貽 羞 致 辱 之 子 。
27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
我 兒 , 不 可 聽 了 教 訓 而 又 偏 離 知 識 的 言 語 。
28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
匪 徒 作 見 證 戲 笑 公 平 ; 惡 人 的 口 吞 下 罪 孽 。
29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
刑 罰 是 為 褻 慢 人 預 備 的 ; 鞭 打 是 為 愚 昧 人 的 背 預 備 的 。