1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Better is a poor man who walks in his integrity than a rich man who is perverse in his speech and is a fool.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Desire without knowledge is not good, and to be overhasty is to sin and miss the mark.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

The foolishness of man subverts his way; then his heart is resentful and frets against the Lord.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Wealth makes many friends, but the poor man is avoided by his neighbor.

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

A false witness shall not be unpunished, and he who breathes out lies shall not escape.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Many will entreat the favor of a liberal man, and every man is a friend to him who gives gifts.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

All the brothers of a poor man detest him—how much more do his friends go far from him! He pursues them with words, but they are gone.

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

He who gains Wisdom loves his own life; he who keeps understanding shall prosper and find good.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

A false witness shall not be unpunished, and he who breathes forth lies shall perish.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Luxury is not fitting for a fool—much less for a slave to rule over princes.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Good sense makes a man restrain his anger, and it is his glory to overlook a transgression or an offense.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

The king’s wrath is as terrifying as the roaring of a lion, but his favor is as dew upon the grass.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

A self-confident and foolish son is the calamity of his father, and the contentions of a wife are like a continual dripping.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

House and riches are the inheritance from fathers, but a wise, understanding, and prudent wife is from the Lord.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Slothfulness casts one into a deep sleep, and the idle person shall suffer hunger.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

He who keeps the commandment keeps his own life, but he who despises His ways shall die.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

He who has pity on the poor lends to the Lord, and that which he has given He will repay to him.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Discipline your son while there is hope, but do not set yourself to his ruin.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

A man of great wrath shall suffer the penalty; for if you deliver him, he will cause you to do it again.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Hear counsel, receive instruction, and accept correction, that you may be wise in the time to come.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Many plans are in a man’s mind, but it is the Lord’s purpose for him that will stand.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

That which is desired in a man is loyalty and kindness, but a poor man is better than a liar.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

The reverent, worshipful fear of the Lord leads to life, and he who has it rests satisfied; he cannot be visited with evil.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

The sluggard buries his hand in the dish, and will not so much as bring it to his mouth again.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Strike a scoffer, and the simple will learn prudence; reprove a man of understanding, and he will increase in knowledge.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

He who does violence to his father and chases away his mother is a son who causes shame and brings reproach.

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Cease, my son, to hear instruction only to ignore it and stray from the words of knowledge.

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

A worthless witness scoffs at justice, and the mouth of the wicked swallows iniquity.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Judgments are prepared for scoffers, and stripes for the backs of fools.