1 К оли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

When you sit down to eat with a ruler, consider who and what are before you;

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

For you will put a knife to your throat if you are a man given to desire.

3 н е жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Be not desirous of his dainties, for it is deceitful food.

4 Н е мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Weary not yourself to be rich; cease from your own wisdom.

5 с вої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Will you set your eyes upon wealth, when it is gone? For riches certainly make themselves wings, like an eagle that flies toward the heavens.

6 Н е їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Eat not the bread of him who has a hard, grudging, and envious eye, neither desire his dainty foods;

7 б о як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

For as he thinks in his heart, so is he. As one who reckons, he says to you, eat and drink, yet his heart is not with you.

8 т ой кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

The morsel which you have eaten you will vomit up, and your complimentary words will be wasted.

9 Н е кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Speak not in the ears of a fool, for he will despise the Wisdom of your words.

10 Н е пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Remove not the ancient landmark and enter not into the fields of the fatherless,

11 б о їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

For their Redeemer is mighty; He will plead their cause against you.

12 С воє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Apply your mind to instruction and correction and your ears to words of knowledge.

13 Н е стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Withhold not discipline from the child; for if you strike and punish him with the rod, he will not die.

14 т и різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

You shall whip him with the rod and deliver his life from Sheol (Hades, the place of the dead).

15 М ій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

My son, if your heart is wise, my heart will be glad, even mine;

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

Yes, my heart will rejoice when your lips speak right things.

17 Н ехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Let not your heart envy sinners, but continue in the reverent and worshipful fear of the Lord all the day long.

18 б о існує майбутнє, і надія твоя не загине.

For surely there is a latter end, and your hope and expectation shall not be cut off.

19 П ослухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Hear, my son, and be wise, and direct your mind in the way.

20 Н е будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Do not associate with winebibbers; be not among them nor among gluttonous eaters of meat,

21 б о п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

For the drunkard and the glutton shall come to poverty, and drowsiness shall clothe a man with rags.

22 С лухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Hearken to your father, who begot you, and despise not your mother when she is old.

23 К упи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Buy the truth and sell it not; not only that, but also get discernment and judgment, instruction and understanding.

24 Б уде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

The father of the righteous (the upright, in right standing with God) shall greatly rejoice, and he who becomes the father of a wise child shall have joy in him.

25 Х ай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

Let your father and your mother be glad, and let her who bore you rejoice.

26 Д ай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

My son, give me your heart and let your eyes observe and delight in my ways,

27 Б о блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

For a harlot is a deep ditch, and a loose woman is a narrow pit.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

She also lies in wait as a robber or as one waits for prey, and she increases the treacherous among men.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

Who has woe? Who has sorrow? Who has strife? Who has complaining? Who has wounds without cause? Who has redness and dimness of eyes?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

Those who tarry long at the wine, those who go to seek and try mixed wine.

31 Н е дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Do not look at wine when it is red, when it sparkles in the wineglass, when it goes down smoothly.

32 к інець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

At the last it bites like a serpent and stings like an adder.

33 п антруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

your eyes will behold strange things and your mind will utter things turned the wrong way.

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

Yes, you will be as he who lies down in the midst of the sea, and as he who lies upon the top of a mast.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

You will say, They struck me, but I was not hurt! They beat me, but I did not feel it! When shall I awake? I will crave and seek more wine again.