1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

Then Joseph fell upon his father’s face and wept over him and kissed him.

2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.

And Joseph ordered his servants the physicians to embalm his father. So the physicians embalmed Israel.

3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.

Then forty days were devoted for him, for that is the customary number of days required for those who are embalmed. And the Egyptians wept and bemoaned him for seventy days.

4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

And when the days of his weeping and deep grief were past, Joseph said to the house of Pharaoh, If now I have found grace in your eyes, speak, I pray you, to Pharaoh, saying,

5 Б атько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.

My father made me swear, saying, I am about to die; in my tomb which I hewed out for myself in the land of Canaan, there you shall bury me. So now let me go up, I pray you, and bury my father, and I will come again.

6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.

And Pharaoh said, Go up and bury your father, as he made you swear.

7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,

And Joseph went up to bury his father; and with him went all the officials of Pharaoh—the nobles of his court, and the elders of his house and all the nobles and elders of the land of Egypt—

8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.

And all the household of Joseph and his brethren and his father’s household. Only their little ones and their flocks and herds they left in the land of Goshen.

9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.

And there went with both chariots and horsemen; and it was a very great company.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.

And they came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, and there they mourned with a great lamentation and extreme demonstrations of sorrow; and made a mourning for his father seven days.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:

When the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning at the floor of Atad, they said, This is a grievous mourning for the Egyptians. Therefore the place was called Abel-mizraim; it is west of the Jordan.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

Thus sons did for him as he had commanded them.

13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.

For his sons carried him to the land of Canaan and buried him in the cave of the field of Machpelah, east of Mamre, which Abraham bought, along with the field, for a possession as a burying place from Ephron the Hittite.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

After he had buried his father, Joseph returned to Egypt, he and his brethren and all who had gone up with him.

15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?

When Joseph’s brethren saw that their father was dead, they said, Perhaps now Joseph will hate us and will pay us back for all the evil we did to him.

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

And they sent a messenger to Joseph, saying, Your father commanded before he died, saying,

17 О так скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

So shall you say to Joseph: Forgive (take up and away all resentment and all claim to requital concerning), I pray you now, the trespass of your brothers and their sin, for they did evil to you. Now, we pray you, forgive the trespass of the servants of your father’s God. And Joseph wept when they spoke thus to him.

18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!

Then his brothers went and fell down before him, saying, See, we are your servants (your slaves)!

19 А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

And Joseph said to them, Fear not; for am I in the place of God?

20 В и задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!

As for you, you thought evil against me, but God meant it for good, to bring about that many people should be kept alive, as they are this day.

21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

Now therefore, do not be afraid. I will provide for and support you and your little ones. And he comforted them and spoke to their hearts.

22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

Joseph dwelt in Egypt, he and his father’s household. And Joseph lived 110 years.

23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

And Joseph saw Ephraim’s children of the third generation; the children also of Machir son of Manasseh were brought up on Joseph’s knees.

24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.

And Joseph said to his brethren, I am going to die. But God will surely visit you and bring you out of this land to the land He swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.

25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!

And Joseph took an oath from the sons of Israel, saying, God will surely visit you, and you will carry up my bones from here.

26 І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.

So Joseph died, being 110 years old; and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.