1 Х то, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.

Who is like the wise man? And who knows the interpretation of a thing? A man’s wisdom makes his face shine, and the hardness of his countenance is changed.

2 Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.

I counsel you to keep the king’s command, and that in regard to the oath of God.

3 Н е квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,

Be not panic-stricken and hasty to get out of his presence. Persist not in an evil thing, for he does whatever he pleases.

4 б о слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?

For the word of a king is authority and power, and who can say to him, What are you doing?

5 Х то виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.

Whoever observes the command will experience no harm, and a wise man’s mind will know both when and what to do.

6 Б о для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,

For every purpose and matter has its time and judgment, although the misery and wickedness of man lies heavily upon him.

7 б о не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?

For he does not know what is to be, for who can tell him how and when it will be?

8 Н емає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.

There is no man who has power over the spirit to retain the breath of life, neither has he power over the day of death; and there is no discharge in battle, neither will wickedness deliver those who are its possessors and given to it.

9 У се це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.

All this have I seen while applying my mind to every work that is done under the sun. There is a time in which one man has power over another to his own hurt or to the other man’s.

10 І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!

And so I saw the wicked buried—those who had come and gone out of the holy place, and they are forgotten in the city where they had done such things. This also is vanity (emptiness, falsity, vainglory, and futility)!

11 Щ о скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.

Because the sentence against an evil work is not executed speedily, the hearts of the sons of men are fully set to do evil.

12 Х оч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!

Though a sinner does evil a hundred times and his days are prolonged, yet surely I know that it will be well with those who fear God, who revere and worship Him, realizing His continual presence.

13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!

But it will not be well with the wicked, neither will he prolong his days like a shadow, because he does not fear and worship God.

14 Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...

Here also is a futility that goes on upon the earth: there are righteous men who fare as though they were wicked, and wicked men who fare as though they were righteous. I say that this also is vanity (emptiness, falsity, and futility)!

15 І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.

Then I commended enjoyment, because a man has no better thing under the sun than to eat and to drink and to be joyful, for that will remain with him in his toil through the days of his life which God gives him under the sun.

16 К оли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,

When I applied my mind to know wisdom and to see the business activity and the painful effort that take place upon the earth—how neither day nor night some men’s eyes sleep—

17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...

Then I saw all the work of God, that man cannot find out the work that is done under the sun—because however much a man may toil in seeking, yet he will not find it out; yes, more than that, though a wise man thinks and claims he knows, yet will he not be able to find it out.