1 І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

It was evening when the two angels came to Sodom. Lot was sitting at Sodom’s gate. Seeing them, Lot rose up to meet them and bowed to the ground.

2 т а й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.

And he said, My lords, turn aside, I beg of you, into your servant’s house and spend the night and bathe your feet. Then you can arise early and go on your way. But they said, No, we will spend the night in the square.

3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.

entreated and urged them greatly until they yielded and entered his house. And he made them a dinner and had unleavened bread which he baked, and they ate.

4 Щ е вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.

But before they lay down, the men of the city of Sodom, both young and old, all the men from every quarter, surrounded the house.

5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!

And they called to Lot and said, Where are the men who came to you tonight? Bring them out to us, that we may know (be intimate with) them.

6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

And Lot went out of the door to the men and shut the door after him

7 і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!

And said, I beg of you, my brothers, do not behave so wickedly.

8 О сь у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.

Look now, I have two daughters who are virgins; let me, I beg of you, bring them out to you, and you can do as you please with them. But only do nothing to these men, for they have come under the protection of my roof.

9 А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

But they said, Stand back! And they said, This fellow came in to live here temporarily, and now he presumes to be judge! Now we will deal worse with you than with them. So they rushed at and pressed violently against Lot and came close to breaking down the door.

10 Т оді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

But the men reached out and pulled Lot into the house to them and shut the door after him.

11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

And they struck the men who were at the door of the house with blindness, from the youths to the old men, so that they wearied themselves to find the door.

12 І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,

And the men asked Lot, Have you any others here—sons-in-law or your sons or your daughters? Whomever you have in the city, bring them out of this place,

13 б о ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.

For we will spoil and destroy; for the outcry and shriek against its people has grown great before the Lord, and He has sent us to destroy it.

14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.

And Lot went out and spoke to his sons-in-law, who were to marry his daughters, and said, Up, get out of this place, for the Lord will spoil and destroy this city! But he seemed to his sons-in-law to be joking.

15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.

When morning came, the angels urged Lot to hurry, saying, Arise, take your wife and two daughters who are here, lest you be consumed and swept away in the iniquity and punishment of the city.

16 А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

But while he lingered, the men seized him and his wife and his two daughters by the hand, for the Lord was merciful to him; and they brought him forth and set him outside the city and left him there.

17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.

And when they had brought them forth, they said, Escape for your life! Do not look behind you or stop anywhere in the whole valley; escape to the mountains, lest you be consumed.

18 А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!

And Lot said to them, Oh, not that, my lords!

19 О сь Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

Behold now, your servant has found favor in your sight, and you have magnified your kindness and mercy to me in saving my life; but I cannot escape to the mountains, lest the evil overtake me, and I die.

20 О сь місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.

See now yonder city; it is near enough to flee to, and it is a little one. Oh, let me escape to it! Is it not a little one? And my life will be saved!

21 І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.

And said to him, See, I have yielded to your entreaty concerning this thing also; I will not destroy this city of which you have spoken.

22 Ш видко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.

Make haste and take refuge there, for I cannot do anything until you arrive there. Therefore the name of the city was called Zoar.

23 С онце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

The sun had risen over the earth when Lot entered Zoar.

24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

Then the Lord rained on Sodom and on Gomorrah brimstone and fire from the Lord out of the heavens.

25 І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

He overthrew, destroyed, and ended those cities, and all the valley and all the inhabitants of the cities, and what grew on the ground.

26 А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

But wife looked back from behind him, and she became a pillar of salt.

27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

Abraham went up early the next morning to the place where he had stood before the Lord.

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

And he looked toward Sodom and Gomorrah, and toward all the land of the valley, and saw, and behold, the smoke of the country went up like the smoke of a furnace.

29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

When God ravaged and destroyed the cities of the plain, He remembered Abraham, and He sent Lot out of the midst of the overthrow when He overthrew the cities where Lot lived.

30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

And Lot went up out of Zoar and dwelt in the mountain, and his two daughters with him, for he feared to dwell in Zoar; and he lived in a cave, he and his two daughters.

31 І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

The elder said to the younger, Our father is aging, and there is not a man on earth to live with us in the customary way.

32 Х оди, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.

Come, let us make our father drunk with wine, and we will lie with him, so that we may preserve offspring (our race) through our father.

33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

And they made their father drunk with wine that night, and the older went in and lay with her father; and he was not aware of it when she lay down or when she arose.

34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.

Then the next day the firstborn said to the younger, See here, I lay last night with my father; let us make him drunk with wine tonight also, and then you go in and lie with him, so that we may preserve offspring (our race) through our father.

35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

And they made their father drunk with wine again that night, and the younger arose and lay with him; and he was not aware of it when she lay down or when she arose.

36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

Thus both the daughters of Lot were with child by their father.

37 І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

The older bore a son, and named him Moab; he is the father of the Moabites to this day.

38 А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.

The younger also bore a son and named him Ben-ammi; he is the father of the Ammonites to this day.