1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...

As David sat in his house, he said to Nathan the prophet, Behold, I dwell in a house of cedars, but the ark of the covenant of the Lord remains under tent curtains.

2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!

Then Nathan said to David, Do all that is in your heart, for God is with you.

3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:

And that same night the word of God came to Nathan, saying,

4 І ди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.

Go and tell David My servant, Thus says the Lord: You shall not build Me a house to dwell in,

5 Б о Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.

For I have not dwelt in a house since the day that I brought up Israel from Egypt until this day; but I have gone from tent to tent, and from one tabernacle to another.

6 С крізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?

Wherever I have walked with all Israel, did I say a word to any of the judges of Israel whom I commanded to feed My people, saying, Why have you not built Me a house of cedar?

7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

Now therefore, thus shall you say to My servant David, Thus says the Lord of hosts: I took you from the sheepfold, from following the sheep, that you should be prince over My people Israel.

8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.

And I have been with you wherever you have gone, and I have cut off all your enemies from before you, and I will make your name like the name of the great ones of the earth.

9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.

Also I will appoint a place for My people Israel and will plant them, that they may dwell in their own place and be moved no more; neither shall the children of wickedness waste them any more, as at the first,

10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

Since the time that I commanded judges to be over My people Israel. Moreover, I will subdue all your enemies. Furthermore, I foretell to you that the Lord will build you a house (a blessed posterity).

11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

And it shall come to pass that when your days are fulfilled to go to be with your fathers, I will raise up your offspring after you, one of your own sons, and I will establish his kingdom.

12 В ін збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.

He shall build Me a house, and I will establish his throne forever.

13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

I will be his father, and he shall be My son; and I will not take My mercy and steadfast love away from him, as I took it from him who was before you.

14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.

But I will settle him (Him) in My house and in My kingdom forever; and his (His) throne shall be established forevermore.

15 З а всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.

According to all these words and according to all this vision, so Nathan spoke to David.

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

And David the king went in and sat before the Lord and said, Who am I, O Lord God, and what is my house and family, that You have brought me up to this?

17 Т а й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!

And yet this was a small thing in Your eyes, O God; for You have spoken of Your servant’s house for a great while to come, and have regarded me according to the estate of a man of high degree, O Lord God!

18 Щ о Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

What more can David say to You for thus honoring Your servant? For You know Your servant.

19 Г осподи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.

O Lord, for Your servant’s sake and in accord with Your own heart, You have wrought all this greatness, to make known all these great things.

20 Г осподи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.

O Lord, there is none like You, nor is there any God beside You, according to all that our ears have heard.

21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?

And what nation on the earth is like Your people Israel, whom God went to redeem to Himself as a people, making Yourself a name by great and terrible things, by driving out nations from before Your people, whom You redeemed out of Egypt?

22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!

You made Your people Israel Your own forever, and You, Lord, became their God.

23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

Therefore now, Lord, let the word which You have spoken concerning Your servant and his house be established forever, and do as You have said.

24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.

Let it be established and let Your name be magnified forever, saying, The Lord of hosts, the God of Israel, is Israel’s God; and the house of David Your servant will be established before You.

25 Б о Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

For You, O my God, have told Your servant that You will build for him a house (a blessed posterity); therefore Your servant has found courage and confidence to pray before You.

26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

And now, Lord, You are God, and have promised this good thing to Your servant.

27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!

Therefore may it please You to bless the house (posterity) of Your servant, that it may continue before You forever; for what You bless, O Lord, is blessed forever.