1 А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.

But also there arose false prophets among the people, just as there will be false teachers among yourselves, who will subtly and stealthily introduce heretical doctrines (destructive heresies), even denying and disowning the Master Who bought them, bringing upon themselves swift destruction.

2 І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.

And many will follow their immoral ways and lascivious doings; because of them the true Way will be maligned and defamed.

3 І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

And in their covetousness (lust, greed) they will exploit you with false (cunning) arguments. From of old the sentence for them has not been idle; their destruction (eternal misery) has not been asleep.

4 Б о як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;

For God did not spare angels that sinned, but cast them into hell, delivering them to be kept there in pits of gloom till the judgment and their doom.

5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;

And He spared not the ancient world, but preserved Noah, a preacher of righteousness, with seven other persons, when He brought a flood upon the world of ungodly.

6 і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,

And He condemned to ruin and extinction the cities of Sodom and Gomorrah, reducing them to ashes set them forth as an example to those who would be ungodly;

7 а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,

And He rescued righteous Lot, greatly worn out and distressed by the wanton ways of the ungodly and lawless—

8 б о цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,

For that just man, living among them, tortured his righteous soul every day with what he saw and heard of unlawful and wicked deeds—

9 т о вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,

Now if the Lord knows how to rescue the godly out of temptations and trials, and how to keep the ungodly under chastisement until the day of judgment and doom,

10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,

And particularly those who walk after the flesh and indulge in the lust of polluting passion and scorn and despise authority. Presumptuous daring! They scoff at and revile dignitaries (glorious ones) without trembling,

11 х оч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.

Whereas angels, though superior in might and power, do not bring a defaming charge against them before the Lord.

12 В они, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,

But these! Like unreasoning beasts, mere creatures of instinct, born to be captured and destroyed, railing at things of which they are ignorant, they shall utterly perish in their corruption,

13 і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.

Being destined to receive the reward of unrighteousness. They count it a delight to revel in the daytime. They are blots and blemishes, reveling in their deceptions and carousing together as they feast with you.

14 Ї хні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.

They have eyes full of harlotry, insatiable for sin. They beguile and bait and lure away unstable souls. Their hearts are trained in covetousness (lust, greed), children of a curse '> exposed to cursing]!

15 В они покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,

Forsaking the straight road they have gone astray; they have followed the way of Balaam of Beor, who loved the reward of wickedness.

16 а ле був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.

But he was rebuked for his own transgression when a dumb beast of burden spoke with human voice and checked the prophet’s madness.

17 В они джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!

These are springs without water and mists driven along before a tempest, for whom is reserved forever the gloom of darkness.

18 Б о, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.

For uttering loud boasts of folly, they beguile and lure with lustful desires of the flesh those who are barely escaping from them who are wrongdoers.

19 В они волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

They promise them liberty, when they themselves are the slaves of depravity and defilement—for by whatever anyone is made inferior or worse or is overcome, to that he is enslaved.

20 Б о коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.

For if, after they have escaped the pollutions of the world through knowledge of our Lord and Savior Jesus Christ, they again become entangled in them and are overcome, their last condition is worse than the first.

21 Б о краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!

For never to have obtained a knowledge of the way of righteousness would have been better for them than, having obtained, to turn back from the holy commandment which was delivered to them.

22 Б о їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...

There has befallen them the thing spoken of in the true proverb, The dog turns back to his own vomit, and, The sow is washed only to wallow again in the mire.