1 І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.

Now the Philistines gathered all their forces at Aphek, and the Israelites encamped by the fountain in Jezreel.

2 А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.

As the Philistine lords were passing on by hundreds and by thousands, and David and his men were in the rear with Achish,

3 І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.

The Philistine princes said, What are these Hebrews doing here? Achish said to the Philistine princes, Is not this David, the servant of Saul king of Israel, who has been with me these days and years, and I have found no fault in him since he deserted to me to this day?

4 І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами цих людей?

And the Philistine princes were angry with Achish and they said to him, Make this fellow return, that he may go again to his place where you have assigned him, and let him not go down with us to battle, lest in the battle he become an adversary to us. For how could David reconcile himself to his master? Would it not be with the heads of the men here?

5 Ч и ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!

Is not this David, of whom they sang to one another in dances, Saul slew his thousands, and David his ten thousands?

6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.

Then Achish called David and said to him, As surely as the Lord lives, you have been honest and upright, and for you to go out and come in with me in the army is good in my sight; for I have found no evil in you from the day of your coming to me to this day. Yet the lords do not approve of you.

7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.

So return now and go peaceably, so as not to displease the Philistine lords.

8 А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?

David said to Achish, But what have I done? And what have you found in your servant as long as I have been with you to this day, that I may not go and fight against the enemies of my lord the king?

9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!

And Achish said to David, I know that you are as blameless in my sight as an angel of God; nevertheless the princes of the Philistines have said, He shall not go up with us to the battle.

10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!

So now rise up early in the morning, with your master’s servants who have come with you, and as soon as you are up and have light, depart.

11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.

So David and his men rose up early in the morning to return to the land of the Philistines. But the Philistines went up to Jezreel.