1 Т ого ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

That same day Jesus went out of the house and was sitting beside the sea.

2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

But such great crowds gathered about Him that He got into a boat and remained sitting there, while all the throng stood on the shore.

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

And He told them many things in parables (stories by way of illustration and comparison), saying, A sower went out to sow.

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

And as he sowed, some seeds fell by the roadside, and the birds came and ate them up.

5 Д ругі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Other seeds fell on rocky ground, where they had not much soil; and at once they sprang up, because they had no depth of soil.

6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

But when the sun rose, they were scorched, and because they had no root, they dried up and withered away.

7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Other seeds fell among thorns, and the thorns grew up and choked them out.

8 І нші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Other seeds fell on good soil, and yielded grain—some a hundred times as much as was sown, some sixty times as much, and some thirty.

9 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

He who has ears, let him be listening and let him consider and perceive and comprehend by hearing.

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

Then the disciples came to Him and said, Why do You speak to them in parables?

11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

And He replied to them, To you it has been given to know the secrets and mysteries of the kingdom of heaven, but to them it has not been given.

12 Б о хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For whoever has, to him will more be given and he will be furnished richly so that he will have abundance; but from him who has not, even what he has will be taken away.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

This is the reason that I speak to them in parables: because having the power of seeing, they do not see; and having the power of hearing, they do not hear, nor do they grasp and understand.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

In them indeed is the process of fulfillment of the prophecy of Isaiah, which says: You shall indeed hear and hear but never grasp and understand; and you shall indeed look and look but never see and perceive.

15 З атовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

For this nation’s heart has grown gross (fat and dull), and their ears heavy and difficult of hearing, and their eyes they have tightly closed, lest they see and perceive with their eyes, and hear and comprehend the sense with their ears, and grasp and understand with their heart, and turn and I should heal them.

16 О чі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

But blessed (happy, fortunate, and to be envied) are your eyes because they do see, and your ears because they do hear.

17 Б о поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Truly I tell you, many prophets and righteous men yearned to see what you see, and did not see it, and to hear what you hear, and did not hear it.

18 П ослухайте ж притчу про сіяча.

Listen then to the parable of the sower:

19 Д о кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

While anyone is hearing the Word of the kingdom and does not grasp and comprehend it, the evil one comes and snatches away what was sown in his heart. This is what was sown along the roadside.

20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

As for what was sown on thin (rocky) soil, this is he who hears the Word and at once welcomes and accepts it with joy;

21 а ле кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

Yet it has no real root in him, but is temporary (inconstant, lasts but a little while); and when affliction or trouble or persecution comes on account of the Word, at once he is caused to stumble '> begins to distrust and desert Him Whom he ought to trust and obey] and he falls away.

22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

As for what was sown among thorns, this is he who hears the Word, but the cares of the world and the pleasure and delight and glamour and deceitfulness of riches choke and suffocate the Word, and it yields no fruit.

23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

As for what was sown on good soil, this is he who hears the Word and grasps and comprehends it; he indeed bears fruit and yields in one case a hundred times as much as was sown, in another sixty times as much, and in another thirty.

24 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Another parable He set forth before them, saying, The kingdom of heaven is like a man who sowed good seed in his field.

25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

But while he was sleeping, his enemy came and sowed also darnel (weeds resembling wheat) among the wheat, and went on his way.

26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

So when the plants sprouted and formed grain, the darnel (weeds) appeared also.

27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

And the servants of the owner came to him and said, Sir, did you not sow good seed in your field? Then how does it have darnel shoots in it?

28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

He replied to them, An enemy has done this. The servants said to him, Then do you want us to go and weed them out?

29 А ле він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

But he said, No, lest in gathering the wild wheat (weeds resembling wheat), you root up the wheat along with it.

30 З алишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Let them grow together until the harvest; and at harvest time I will say to the reapers, Gather the darnel first and bind it in bundles to be burned, but gather the wheat into my granary.

31 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Another story by way of comparison He set forth before them, saying, The kingdom of heaven is like a grain of mustard seed, which a man took and sowed in his field.

32 В оно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

Of all the seeds it is the smallest, but when it has grown it is the largest of the garden herbs and becomes a tree, so that the birds of the air come and find shelter in its branches.

33 І ншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

He told them another parable: The kingdom of heaven is like leaven ( sour dough) which a woman took and covered over in three measures of meal or flour till all of it was leavened.

34 Ц е все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

These things all taken together Jesus said to the crowds in parables; indeed, without a parable He said nothing to them.

35 щ об справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

This was in fulfillment of what was spoken by the prophet: I will open My mouth in parables; I will utter things that have been hidden since the foundation of the world.

36 Т оді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Then He left the throngs and went into the house. And His disciples came to Him saying, Explain to us the parable of the darnel in the field.

37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

He answered, He Who sows the good seed is the Son of Man.

38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

The field is the world, and the good seed means the children of the kingdom; the darnel is the children of the evil one,

39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

And the enemy who sowed it is the devil. The harvest is the close and consummation of the age, and the reapers are angels.

40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

Just as the darnel (weeds resembling wheat) is gathered and burned with fire, so it will be at the close of the age.

41 П ошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

The Son of Man will send forth His angels, and they will gather out of His kingdom all causes of offense '> persons by whom others are drawn into error or sin] and all who do iniquity and act wickedly,

42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

And will cast them into the furnace of fire; there will be weeping and wailing and grinding of teeth.

43 Т оді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Then will the righteous (those who are upright and in right standing with God) shine forth like the sun in the kingdom of their Father. Let him who has ears be listening, and let him consider and perceive and understand by hearing.

44 Ц арство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

The kingdom of heaven is like something precious buried in a field, which a man found and hid again; then in his joy he goes and sells all he has and buys that field.

45 П одібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

Again the kingdom of heaven is like a man who is a dealer in search of fine and precious pearls,

46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

Who, on finding a single pearl of great price, went and sold all he had and bought it.

47 П одібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Again, the kingdom of heaven is like a dragnet which was cast into the sea and gathered in fish of every sort.

48 К оли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

When it was full, men dragged it up on the beach, and sat down and sorted out the good fish into baskets, but the worthless ones they threw away.

49 Т ак буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

So it will be at the close and consummation of the age. The angels will go forth and separate the wicked from the righteous (those who are upright and in right standing with God)

50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

And cast them into the furnace of fire; there will be weeping and wailing and grinding of teeth.

51 Ч и ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Have you understood all these things taken together? They said to Him, Yes, Lord.

52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

He said to them, Therefore every teacher and interpreter of the Sacred Writings who has been instructed about and trained for the kingdom of heaven and has become a disciple is like a householder who brings forth out of his storehouse treasure that is new and old.

53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

When Jesus had finished these parables (these comparisons), He left there.

54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

And coming to His own country, He taught in their synagogue so that they were amazed with bewildered wonder, and said, Where did this Man get this wisdom and these miraculous powers?

55 Ч и ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

Is not this the carpenter’s Son? Is not His mother called Mary? And are not His brothers James and Joseph and Simon and Judas?

56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

And do not all His sisters live here among us? Where then did this Man get all this?

57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

And they took offense at Him. But Jesus said to them, A prophet is not without honor except in his own country and in his own house.

58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

And He did not do many works of power there, because of their unbelief (their lack of faith in the divine mission of Jesus).