1 Т ого ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

Naquele mesmo dia Jesus saiu de casa e assentou-se à beira-mar.

2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

Reuniu-se ao seu redor uma multidão tão grande que, por isso, ele entrou num barco e assentou-se. Ao povo reunido na praia

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

Jesus falou muitas coisas por parábolas, dizendo: “O semeador saiu a semear.

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

Enquanto lançava a semente, parte dela caiu à beira do caminho, e as aves vieram e a comeram.

5 Д ругі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Parte dela caiu em terreno pedregoso, onde não havia muita terra; e logo brotou, porque a terra não era profunda.

6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

Mas quando saiu o sol, as plantas se queimaram e secaram, porque não tinham raiz.

7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

Outra parte caiu entre espinhos, que cresceram e sufocaram as plantas.

8 І нші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

Outra ainda caiu em boa terra, deu boa colheita, a cem, sessenta e trinta por um.

9 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Aquele que tem ouvidos para ouvir, ouça!”

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

Os discípulos aproximaram-se dele e perguntaram: “Por que falas ao povo por parábolas?”

11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

Ele respondeu: “A vocês foi dado o conhecimento dos mistérios do Reino dos céus, mas a eles não.

12 Б о хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

A quem tem será dado, e este terá em grande quantidade. De quem não tem, até o que tem lhe será tirado.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Por essa razão eu lhes falo por parábolas: “‘Porque vendo, eles não vêem e, ouvindo, não ouvem nem entendem’.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

Neles se cumpre a profecia de Isaías: “‘Ainda que estejam sempre ouvindo, vocês nunca entenderão; ainda que estejam sempre vendo, jamais perceberão.

15 З атовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

Pois o coração deste povo se tornou insensível; de má vontade ouviram com os seus ouvidos, e fecharam os seus olhos. Se assim não fosse, poderiam ver com os olhos, ouvir com os ouvidos, entender com o coração e converter-se, e eu os curaria’.

16 О чі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

Mas, felizes são os olhos de vocês, porque vêem; e os ouvidos de vocês, porque ouvem.

17 Б о поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Pois eu lhes digo a verdade: Muitos profetas e justos desejaram ver o que vocês estão vendo, mas não viram, e ouvir o que vocês estão ouvindo, mas não ouviram.

18 П ослухайте ж притчу про сіяча.

“Portanto, ouçam o que significa a parábola do semeador:

19 Д о кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

Quando alguém ouve a mensagem do Reino e não a entende, o Maligno vem e lhe arranca o que foi semeado em seu coração. Este é o que foi semeado à beira do caminho.

20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

Quanto ao que foi semeado em terreno pedregoso, este é aquele que ouve a palavra e logo a recebe com alegria.

21 а ле кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

Todavia, visto que não tem raiz em si mesmo, permanece pouco tempo. Quando surge alguma tribulação ou perseguição por causa da palavra, logo a abandona.

22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

Quanto ao que foi semeado entre os espinhos, este é aquele que ouve a palavra, mas a preocupação desta vida e o engano das riquezas a sufocam, tornando-a infrutífera.

23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

E, finalmente, o que foi semeado em boa terra: este é aquele que ouve a palavra e a entende, e dá uma colheita de cem, sessenta e trinta por um”. A Parábola do Joio

24 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Jesus lhes contou outra parábola, dizendo: “O Reino dos céus é como um homem que semeou boa semente em seu campo.

25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

Mas enquanto todos dormiam, veio o seu inimigo e semeou o joio no meio do trigo e se foi.

26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

Quando o trigo brotou e formou espigas, o joio também apareceu.

27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

“Os servos do dono do campo dirigiram-se a ele e disseram: ‘O senhor não semeou boa semente em seu campo? Então, de onde veio o joio?’

28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

“‘Um inimigo fez isso’, respondeu ele. “Os servos lhe perguntaram: ‘O senhor quer que o tiremos?’

29 А ле він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

“Ele respondeu: ‘Não, porque, ao tirar o joio, vocês poderão arrancar com ele o trigo.

30 З алишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Deixem que cresçam juntos até a colheita. Então direi aos encarregados da colheita: Juntem primeiro o joio e amarrem-no em feixes para ser queimado; depois juntem o trigo e guardem-no no meu celeiro’”. As Parábolas do Grão de Mostarda e do Fermento

31 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

E contou-lhes outra parábola: “O Reino dos céus é como um grão de mostarda que um homem plantou em seu campo.

32 В оно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

Embora seja a menor dentre todas as sementes, quando cresce torna-se a maior das hortaliças e se transforma numa árvore, de modo que as aves do céu vêm fazer os seus ninhos em seus ramos”.

33 І ншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

E contou-lhes ainda outra parábola: “O Reino dos céus é como o fermento que uma mulher tomou e misturou com uma grande quantidade de farinha, e toda a massa ficou fermentada”.

34 Ц е все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

Jesus falou todas estas coisas à multidão por parábolas. Nada lhes dizia sem usar alguma parábola,

35 щ об справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

cumprindo-se, assim, o que fora dito pelo profeta: “Abrirei minha boca em parábolas, proclamarei coisas ocultas desde a criação do mundo”. A Explicação da Parábola do Joio

36 Т оді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Então ele deixou a multidão e foi para casa. Seus discípulos aproximaram-se dele e pediram: “Explica-nos a parábola do joio no campo”.

37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

Ele respondeu: “Aquele que semeou a boa semente é o Filho do homem.

38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

O campo é o mundo, e a boa semente são os filhos do Reino. O joio são os filhos do Maligno,

39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

e o inimigo que o semeia é o Diabo. A colheita é o fim desta era, e os encarregados da colheita são anjos.

40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

“Assim como o joio é colhido e queimado no fogo, assim também acontecerá no fim desta era.

41 П ошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

O Filho do homem enviará os seus anjos, e eles tirarão do seu Reino tudo o que faz tropeçar e todos os que praticam o mal.

42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

Eles os lançarão na fornalha ardente, onde haverá choro e ranger de dentes.

43 Т оді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Então os justos brilharão como o sol no Reino de seu Pai. Aquele que tem ouvidos, ouça. As Parábolas do Tesouro Escondido e da Pérola de Grande Valor

44 Ц арство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

“O Reino dos céus é como um tesouro escondido num campo. Certo homem, tendo-o encontrado, escondeu-o de novo e, então, cheio de alegria, foi, vendeu tudo o que tinha e comprou aquele campo.

45 П одібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

“O Reino dos céus também é como um negociante que procura pérolas preciosas.

46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

Encontrando uma pérola de grande valor, foi, vendeu tudo o que tinha e a comprou. A Parábola da Rede

47 П одібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

“O Reino dos céus é ainda como uma rede que é lançada ao mar e apanha toda sorte de peixes.

48 К оли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

Quando está cheia, os pescadores a puxam para a praia. Então se assentam e juntam os peixes bons em cestos, mas jogam fora os ruins.

49 Т ак буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

Assim acontecerá no fim desta era. Os anjos virão, separarão os perversos dos justos

50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

e lançarão aqueles na fornalha ardente, onde haverá choro e ranger de dentes”.

51 Ч и ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Então perguntou Jesus: “Vocês entenderam todas essas coisas?” “Sim”, responderam eles.

52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Ele lhes disse: “Por isso, todo mestre da lei instruído quanto ao Reino dos céus é como o dono de uma casa que tira do seu tesouro coisas novas e coisas velhas”. Um Profeta sem Honra

53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

Tendo terminado de contar essas parábolas, Jesus saiu dali.

54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

Chegando à sua cidade, começou a ensinar o povo na sinagoga. Todos ficaram admirados e perguntavam: “De onde lhe vêm esta sabedoria e estes poderes miraculosos?

55 Ч и ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

Não é este o filho do carpinteiro? O nome de sua mãe não é Maria, e não são seus irmãos Tiago, José, Simão e Judas?

56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

Não estão conosco todas as suas irmãs? De onde, pois, ele obteve todas essas coisas?”

57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

E ficavam escandalizados por causa dele. Mas Jesus lhes disse: “Só em sua própria terra e em sua própria casa é que um profeta não tem honra”.

58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

E não realizou muitos milagres ali, por causa da incredulidade deles.