1 Д ля чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Senhor, por que estás tão longe? Por que te escondes em tempos de angústia?

2 Б езбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Em sua arrogância o ímpio persegue o pobre, que é apanhado em suas tramas.

3 Б о жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

Ele se gaba de sua própria cobiça e, em sua ganância, amaldiçoa e insulta o Senhor.

4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Em sua presunção o ímpio não o busca; não há lugar para Deus em nenhum dos seus planos.

5 С ильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Os seus caminhos prosperam sempre; tão acima da sua compreensão estão as tuas leis que ele faz pouco caso de todos os seus adversários,

6 С казав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

pensando consigo mesmo: “Nada me abalará! Desgraça alguma me atingirá, nem a mim nem aos meus descendentes”.

7 У ста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Sua boca está cheia de maldições, mentiras e ameaças; violência e maldade estão em sua língua.

8 П ричаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

Fica à espreita perto dos povoados; em emboscadas mata os inocentes, procurando às escondidas as suas vítimas.

9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Fica à espreita como o leão escondido; fica à espreita para apanhar o necessitado; apanha o necessitado e o arrasta para a sua rede.

10 П рипадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Agachado, fica de tocaia; as suas vítimas caem em seu poder.

11 Б езбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Pensa consigo mesmo: “Deus se esqueceu; escondeu o rosto e nunca verá isto”.

12 У стань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Levanta-te, Senhor! Ergue a tua mão, ó Deus! Não te esqueças dos necessitados.

13 Ч ому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Por que o ímpio insulta a Deus, dizendo no seu íntimo: “De nada me pedirás contas!”?

14 А ле Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Mas tu enxergas o sofrimento e a dor; observa-os para tomá-los em tuas mãos. A vítima deles entrega-se a ti; tu és o protetor do órfão.

15 З ламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Quebra o braço do ímpio e do perverso, pede contas de sua impiedade até que dela nada mais se ache.

16 Г осподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

O Senhor é rei para todo o sempre; da sua terra desapareceram os outros povos.

17 Б ажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

Tu, Senhor, ouves a súplica dos necessitados; tu os reanimas e atendes ao seu clamor.

18 щ об дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Defendes o órfão e o oprimido, a fim de que o homem, que é pó, já não cause terror.