1 Ч ого то племена бунтують, а народи задумують марне?

Por que se amotinam as nações e os povos tramam em vão?

2 З емні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Os reis da terra tomam posição e os governantes conspiram unidos contra o Senhor e contra o seu ungido, e dizem:

3 П озриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

“Façamos em pedaços as suas correntes, lancemos de nós as suas algemas!”

4 А ле Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

Do seu trono nos céus o Senhor põe-se a rir e caçoa deles.

5 В ін тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Em sua ira os repreende e em seu furor os aterroriza, dizendo:

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

“Eu mesmo estabeleci o meu rei em Sião, no meu santo monte”.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Proclamarei o decreto do Senhor: Ele me disse: “Tu és meu filho; eu hoje te gerei.

8 Ж адай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

Pede-me, e te darei as nações como herança e os confins da terra como tua propriedade.

9 Т и їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

Tu as quebrarás com vara de ferro e as despedaçarás como a um vaso de barro”.

10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Por isso, ó reis, sejam prudentes; aceitem a advertência, autoridades da terra.

11 С лужіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Adorem o Senhor com temor; exultem com tremor.

12 Ш ануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Beijem o filho, para que ele não se ire e vocês não sejam destruídos de repente, pois num instante acende-se a sua ira. Como são felizes todos os que nele se refugiam!