1 З наємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

Sabemos que, se for destruída a temporária habitação terrena em que vivemos, temos da parte de Deus um edifício, uma casa eterna nos céus, não construída por mãos humanas.

2 Т ому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,

Enquanto isso, gememos, desejando ser revestidos da nossa habitação celestial,

3 к оли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!

porque, estando vestidos, não seremos encontrados nus.

4 Б о ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.

Pois, enquanto estamos nesta casa, gememos e nos angustiamos, porque não queremos ser despidos, mas revestidos da nossa habitação celestial, para que aquilo que é mortal seja absorvido pela vida.

5 А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.

Foi Deus que nos preparou para esse propósito, dando-nos o Espírito como garantia do que está por vir.

6 О тож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

Portanto, temos sempre confiança e sabemos que, enquanto estamos no corpo, estamos longe do Senhor.

7 б о ходимо вірою, а не видінням,

Porque vivemos por fé, e não pelo que vemos.

8 м и ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

Temos, pois, confiança e preferimos estar ausentes do corpo e habitar com o Senhor.

9 Т ому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.

Por isso, temos o propósito de lhe agradar, quer estejamos no corpo, quer o deixemos.

10 Б о мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

Pois todos nós devemos comparecer perante o tribunal de Cristo, para que cada um receba de acordo com as obras praticadas por meio do corpo, quer sejam boas quer sejam más. O Ministério da Reconciliação

11 О тже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

Uma vez que conhecemos o temor ao Senhor, procuramos persuadir os homens. O que somos está manifesto diante de Deus, e esperamos que esteja manifesto também diante da consciência de vocês.

12 Б о не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.

Não estamos tentando novamente recomendar-nos a vocês, porém lhes estamos dando a oportunidade de exultarem em nós, para que tenham o que responder aos que se vangloriam das aparências e não do que está no coração.

13 К оли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.

Se enlouquecemos, é por amor a Deus; se conservamos o juízo, é por amor a vocês.

14 Б о Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

Pois o amor de Cristo nos constrange, porque estamos convencidos de que um morreu por todos; logo, todos morreram.

15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

E ele morreu por todos para que aqueles que vivem já não vivam mais para si mesmos, mas para aquele que por eles morreu e ressuscitou.

16 Ч ерез те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

De modo que, de agora em diante, a ninguém mais consideramos do ponto de vista humano. Ainda que antes tenhamos considerado Cristo dessa forma, agora já não o consideramos assim.

17 Т ому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

Portanto, se alguém está em Cristo, é nova criação. As coisas antigas já passaram; eis que surgiram coisas novas!

18 У се ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

Tudo isso provém de Deus, que nos reconciliou consigo mesmo por meio de Cristo e nos deu o ministério da reconciliação,

19 б о Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

ou seja, que Deus em Cristo estava reconciliando consigo o mundo, não levando em conta os pecados dos homens, e nos confiou a mensagem da reconciliação.

20 О це ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

Portanto, somos embaixadores de Cristo, como se Deus estivesse fazendo o seu apelo por nosso intermédio. Por amor a Cristo lhes suplicamos: Reconciliem-se com Deus.

21 Б о Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!

Deus tornou pecado por nós aquele que não tinha pecado, para que nele nos tornássemos justiça de Deus.