1 У тішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!

Consolem, consolem o meu povo, diz o Deus de vocês.

2 П ромовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

Encoragem a Jerusalém e anunciem que ela já cumpriu o trabalho que lhe foi imposto, pagou por sua iniqüidade, e recebeu da mão do Senhor em dobro por todos os seus pecados.

3 Г олос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

Uma voz clama: “No deserto preparem o caminho para o Senhor; façam no deserto um caminho reto para o nosso Deus.

4 Х ай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

Todos os vales serão levantados, todos os montes e colinas serão aplanados; os terrenos acidentados se tornarão planos; as escarpas serão niveladas.

5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

A glória do Senhor será revelada, e, juntos, todos a verão. Pois é o Senhor quem fala”.

6 Г олос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

Uma voz ordena: “Clame”. E eu pergunto: O que clamarei? “Que toda a humanidade é como a relva, e toda a sua glória como as flores do campo.

7 т рава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

A relva murcha e cai a sua flor, quando o vento do Senhor sopra sobre eles; o povo não passa de relva.

8 Т рава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!

A relva murcha, e as flores caem, mas a palavra de nosso Deus permanece para sempre”.

9 Н а гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

Você, que traz boas novas a Sião, suba num alto monte. Você, que traz boas novas a Jerusalém, erga a sua voz com fortes gritos, erga-a, não tenha medo; diga às cidades de Judá: “Aqui está o seu Deus!”

10 О сь прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.

O Soberano, o Senhor, vem com poder! Com seu braço forte ele governa. A sua recompensa com ele está, e seu galardão o acompanha.

11 В ін отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

Como pastor ele cuida de seu rebanho, com o braço ajunta os cordeiros e os carrega no colo; conduz com cuidado as ovelhas que amamentam suas crias.

12 Х то води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?

Quem mediu as águas na concha da mão, ou com o palmo definiu os limites dos céus? Quem jamais calculou o peso da terra, ou pesou os montes na balança e as colinas nos seus pratos?

13 Х то Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?

Quem definiu limites para o Espírito do Senhor, ou o instruiu como seu conselheiro?

14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?

A quem o Senhor consultou que pudesse esclarecê-lo, e que lhe ensinasse a julgar com justiça? Quem lhe ensinou o conhecimento ou lhe apontou o caminho da sabedoria?

15 Т аж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!

Na verdade as nações são como a gota que sobra do balde; para ele são como o pó que resta na balança; para ele as ilhas não passam de um grão de areia.

16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!

Nem as florestas do Líbano seriam suficientes para o fogo do altar, nem os animais de lá bastariam para o holocausto.

17 Н асупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.

Diante dele todas as nações são como nada; para ele são sem valor e menos que nada.

18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?

Com quem vocês compararão Deus? Como poderão representá-lo?

19 М айстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.

Com uma imagem que o artesão funde, e que o ourives cobre de ouro e para a qual modela correntes de prata?

20 У богий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.

Ou com o ídolo do pobre, que pode apenas escolher um bom pedaço de madeira e procurar um marceneiro para fazer uma imagem que não caia?

21 Х іба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?

Será que vocês não sabem? Nunca ouviram falar? Não lhes contaram desde a antigüidade? Vocês não compreenderam como a terra foi fundada?

22 В ін Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

Ele se assenta no seu trono, acima da cúpula da terra, cujos habitantes são pequenos como gafanhotos. Ele estende os céus como um forro, e os arma como uma tenda para neles habitar.

23 В ін Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:

Ele aniquila os príncipes e reduz a nada os juízes deste mundo.

24 в они не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!

Mal eles são plantados ou semeados, mal lançam raízes na terra, Deus sopra sobre eles, e eles murcham; um redemoinho os leva como palha.

25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.

“Com quem vocês me vão comparar? Quem se assemelha a mim?”, pergunta o Santo.

26 П ідійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.

Ergam os olhos e olhem para as alturas. Quem criou tudo isso? Aquele que põe em marcha cada estrela do seu exército celestial, e a todas chama pelo nome. Tão grande é o seu poder e tão imensa a sua força, que nenhuma delas deixa de comparecer!

27 П ощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.

Por que você reclama, ó Jacó, e por que se queixa, ó Israel: “O Senhor não se interessa pela minha situação; o meu Deus não considera a minha causa”?

28 Х іба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

Será que você não sabe? Nunca ouviu falar? O Senhor é o Deus eterno, o Criador de toda a terra. Ele não se cansa nem fica exausto; sua sabedoria é insondável.

29 В ін змученому дає силу, а безсилому міць.

Ele fortalece o cansado e dá grande vigor ao que está sem forças.

30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,

Até os jovens se cansam e ficam exaustos, e os moços tropeçam e caem;

31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

mas aqueles que esperam no Senhor renovam as suas forças. Voam alto como águias; correm e não ficam exaustos, andam e não se cansam.