1 У тішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!

Утешавайте, утешавайте народа Ми, казва вашият Бог.

2 П ромовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

Говорете по сърцето на Йерусалим и извикайте към него, че времето на воюването му се изпълни, че беззаконието му бе простено; защото взе от ръката Господня двойно наказание за всичките си грехове.

3 Г олос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

Глас на един, който вика: Пригответе в пустинята пътя за Господа, направете в безводното място прав път за нашия Бог.

4 Х ай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

Всяка долина ще се издигне и всяка планина и хълм ще се сниши; кривите места ще станат прави и неравните места - поле;

5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

и славата Господня ще се яви и всички твари заедно ще я видят; защото устата Господни изговориха това.

6 Г олос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

Глас на един, който казва: Прогласи! И бе отговорено: Какво да проглася? - Всяка твар е трева и цялата ѝ слава е като полския цвят;

7 т рава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

тревата съхне, цветът вехне; защото дишането Господне духа върху него; наистина народът е трева!

8 Т рава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!

Тревата съхне, цветът вехне, но словото на нашия Бог ще остане довека.

9 Н а гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

Ти, който носиш благи вести на Сион, изкачи се на високата планина; ти, който носиш благи вести на Йерусалим, издигни силно гласа си; издигни го, не бой се, кажи на Юдейските градове: Ето вашия Бог!

10 О сь прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.

Ето, Господ Йехова ще дойде със сила и мишцата Му ще владее за него; ето, наградата Му е с него и въздаянието Му - пред него.

11 В ін отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

Той ще пасе стадото Си като овчар, ще събере агнетата с мишцата Си, ще ги носи в скута Си и ще води полека доещите.

12 Х то води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?

Кой е премерил водите с шепата си, измерил небето с педя, побрал в мярка пръстта на земята и претеглил планините с теглилка, а хълмовете - с везни?

13 Х то Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?

Кой е упътил Духа Господен или като съветник Негов Го е научил?

14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?

С кого се е съветвал Той и кой Го е вразумил и Го е научил на пътя на правосъдието, и Му е предал знание, и Му е показал пътя на разума?

15 Т аж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!

Ето, народите са като капка от ведро и изглеждат като ситен прашец на везните; ето, островите са като ситен прах, който се вдига.

16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!

Ливан не е достатъчен за гориво, нито животните му стигат за всеизгаряне.

17 Н асупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.

Всички народи са нищо пред Него, смятат се пред Него за по-малко от нищо, да! За празнота.

18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?

И така, на кого ще уподобите Бога? Или какво подобие ще сравните с Него?

19 М айстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.

Кумирът ли? - Художникът го е излял и златарят го обковава със злато и лее за него сребърни верижки;

20 У богий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.

който е твърде сиромах, за да принесе принос, избира негниещо дърво и търси за него изкусен художник, за да го направи непоклатим кумир!

21 Х іба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?

Не знаете ли? Не сте ли чули? Не ви ли е било известено отначало? От основаването на земята не сте ли разбрали

22 В ін Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

Онзи, Който седи над кръга на земята, пред Когото жителите ѝ са като скакалци, Който простира небето като завеса и го разпъва като шатър за живеене,

23 В ін Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:

Който докарва първенците до нищо и прави като суета земните съдии?

24 в они не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!

Те едва са били посадени, едва са били посети, едва се е вкоренил в земята стволът им, и Той подухва върху тях, и те изсъхват, и вихрушката ги помита като плява.

25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.

И така, на кого ще Ме уподобите, за да му бъда равен? - казва Святият.

26 П ідійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.

Вдигнете очите си нагоре и вижте: Кой е създал тези светила и извежда множеството им с брой? Той ги вика всичките по име; чрез величието на силата Му и понеже е мощен във власт, нито едно от тях не липсва.

27 П ощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.

Защо говориш, Якове, и казваш, Израелю: Пътят ми е скрит от Господа и правото ми се пренебрегва от моя Бог?

28 Х іба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

Не знаеш ли? Не си ли чул, че вечният Бог Йехова, Създателят на земните краища, не отслабва и не се уморява? Неговият разум е неизследим.

29 В ін змученому дає силу, а безсилому міць.

Той дава сила на отслабналите и умножава мощта на немощните.

30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,

Даже младите ще отслабнат и ще се уморят, и отбраните момци съвсем ще паднат;

31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

а онези, които чакат Господа, ще подновят силата си, ще се издигат с крила като орли, ще тичат и няма да се уморят, ще ходят и няма да отслабнат.