1 Х одіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,

(По слав. 94.) Елате да запеем на Господа, да възкликнем към Канарата на нашето спасение.

2 х валою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,

Да застанем пред Него със славословие, с псалми да възкликнем към Него,

3 б о Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

защото Господ е велик Бог и велик Цар над всички богове.

4 щ о в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,

В Неговата ръка са земните дълбочини; и височините на планините са Негови.

5 щ о море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

Негово е морето, дори Той го е направил; и ръцете Му създадоха сушата.

6 П рийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!

Елате да се поклоним и да паднем, да коленичим пред Господа, нашия Създател;

7 В ін наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

защото Той е наш Бог и ние сме народ на пасбището Му и овце в ръката Му. Днес, ако искате да слушате гласа Му,

8 н е робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,

не закоравявайте сърцата си, както в Мерива. Както в деня, когато Ме изпитахте в пустинята,

9 к оли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.

когато бащите ви Ме изпитаха, опитаха Ме и видяха какво сторих.

10 С орок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Четиридесет години негодувах против това поколение и казах: Тези хора се заблуждават в сърцето си и не са познали Моите пътища;

11 т ому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

затова се заклех в гнева Си, че няма да влязат в Моята почивка.