1 А постол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Павел, апостол не от човеци, нито чрез човек, а чрез Исус Христос и Бога Отца, Който Го е възкресил от мъртвите,

2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

и всички братя, които са с мене, към галатийските църкви:

3 б лагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Благодат и мир да бъде на вас от Бога Отца и от нашия Господ Исус Христос,

4 щ о за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

Който даде Себе Си за нашите грехове, за да ни избави от настоящия нечист свят, според волята на нашия Бог и Отец,

5 Й ому слава на віки вічні, амінь!

на Когото да бъде славата до вечни векове. Амин.

6 Д ивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

Чудя се как вие оставяте Онзи, Който ви призова чрез Христовата благодат, и така скоро преминавате към друго благовестие,

7 щ о не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

което не е друго благовестие, но е дело на неколцината, които ви смущават и искат да изопачат Христовото благовестие.

8 А ле якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

Но ако и самите ние или ангел от небето ви проповядват друго благовестие, освен онова, което ви проповядвахме, нека бъдат проклети.

9 Я к ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

Както по-горе казахме, сега пак го казвам: Ако някой ви проповядва друго благовестие, освен онова, което приехте, нека бъде проклет. Призоваването на Павел за апостол

10 Б о тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

Защото на човеци ли искам да угоднича сега или на Бога? Или искам да угаждам на човеци? Ако още бях угаждал на човеци, нямаше да съм Христов слуга.

11 З віщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

Защото ви известявам, братя, че проповядваното от мене благовестие не е човешко;

12 Б о я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

понеже аз нито от човек съм го приел, нито съм го научил от човек, но чрез откровение от Исус Христос.

13 Ч ули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

Защото сте чули за моя предишен живот в духа на юдейството, как прекомерно гоних Божията църква и я разорявах.

14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

И напредвах в юдейството повече от мнозина мои връстници между съотечествениците ми, като бях много по-ревностен към преданията от бащите ми.

15 К оли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

А когато Бог, Който още от утробата на майка ми беше ме отделил и призовал чрез Своята благодат,

16 в иявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

благоволи да ми открие Сина Си, за да Го проповядвам между езичниците, аз не се допитах още в същия час до плът и кръв,

17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

нито отидох в Йерусалим при онези, които бяха апостоли преди мен, а заминах за Арабия и пак се върнах в Дамаск.

18 П о трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Тогава, след три години, отидох в Йерусалим, за да се запозная с Кифа, и останах при него петнадесет дни;

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

а друг от апостолите не видях освен Яков, Господния брат.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

(А за това, което ви пиша, ето, пред Бога ви уверявам, че не лъжа.)

21 П отому пішов я до сирських та кілікійських країн.

После дойдох в областите на Сирия и Киликия.

22 Ц ерквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

И лично още не бях познат на Христовите църкви в Юдея,

23 т ільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

а само слушаха, че онзи, който някога ги е гонил, сега проповядва вярата, която някога разорявал.

24 І славили Бога вони через мене!

И славеха Бога поради мене.