1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

И когато се приближаваха към Йерусалим, до Витфагия и Витания при Елеонския хълм, Исус изпрати двама от учениците Си и им каза:

2 і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

Идете в селото, което е насреща ви, и щом влезете в него, ще намерите вързано осле, което никой човек още не е възсядал; отвържете го и го докарайте.

3 К оли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.

И ако някой ви каже: Защо правите това?, отговорете: На Господа трябва; и той веднага ще го прати тук.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.

И така, те отидоха и намериха едно осле, вързано до вратата, вън край пътя, и го отвързаха.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?

И някои от стоящите там им казаха: Какво правите, че отвързвате ослето?

6 В они ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.

А те им казаха, както беше заръчал Исус; и те ги оставиха.

7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

И докараха ослето при Исус и намятаха на него дрехите си; и Той го възседна.

8 Б агато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.

И мнозина разстлаха дрехите си по пътя, а други - клони, като ги сечаха от дърветата.

9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!

И тези, които вървяха отпред, и тези, които идваха отзад, викаха: Осанна! Благословен, Който идва в Господнето име!

10 Б лагословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!

Благословено настъпващото царство на баща ни Давид, което иде в Господнето име! Осанна във висините!

11 П отому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

И Исус влезе в Йерусалим, в храма, и като разгледа всичко, понеже вече се беше свечерило, отиде във Витания с дванадесетте. Безплодната смокиня

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.

А на сутринта, когато излязоха от Витания, Той огладня.

13 І , побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.

И като видя отдалеч една разлистена смокиня, дойде, като търсеше плод на нея; но като дойде до нея, не намери нищо, само листа, защото не беше време за смокини.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.

И Той проговори, като ѝ каза: Отсега нататък никой да не яде плод от тебе до века. И учениците Му чуха това. Изгонването на търговците от храма

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

И дойдоха в Йерусалим; Исус, като влезе в храма, започна да изпъжда онези, които продаваха, и онези, които купуваха в храма, и преобърна масите на обменителите на пари и столовете на онези, които продаваха гълъбите.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

И не позволяваше на никого да пренесе какъвто и да било съд през храма.

17 І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!

Исус поучаваше, като им казваше: Не е ли писано: "Домът Ми ще се нарече молитвен дом за всички народи", а вие го направихте "разбойнически вертеп"?

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.

И главните свещеници и книжниците чуха това; и търсеха начин как да Го погубят, защото се бояха от Него, понеже целият народ се чудеше на учението Му.

19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

А всякога на мръкване Той излизаше вън от града. Силата на вярата

20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

И така, като минаваха сутринта, видяха, че смокинята е изсъхнала до корен.

21 І , згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!

И Петър си спомни и Му каза: Учителю, виж, смокинята, която Ти прокле, е изсъхнала.

22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

А Исус им отговори: Имайте вяра в Бога!

23 П оправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

Истина ви казвам: Който каже на тази планина: Вдигни се и се хвърли в морето, и не се усъмни в сърцето си, а повярва, че онова, което казва, се сбъдва - ще му стане.

24 Ч ерез це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

Затова ви казвам: Всичко, каквото поискате в молитва, вярвайте, че сте го получили, и ще ви се сбъдне.

25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

И когато се изправите на молитва, прощавайте, ако имате нещо против някого, за да прости и вашият Отец, Който е на небесата, вашите прегрешения.

26 К оли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

Но ако вие не прощавате, то и вашият Отец, Който е на небесата, няма да прости вашите прегрешения. За властта на Исус Христос

27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

И дойдоха пак в Йерусалим; и когато ходеше в храма, при Него дойдоха главните свещеници, книжниците и старейшините и Му казаха:

28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

С каква власт правиш това? И кой Ти е дал тази власт да правиш това?

29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

Исус им каза: Ще ви задам и Аз един въпрос; отговорете Ми и Аз ще ви кажа с каква власт правя това.

30 І ванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

Йоановото кръщение от небето ли беше или от човеците? Отговорете Ми.

31 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

И те разискваха помежду си: Ако кажем: От небето, ще каже: Тогава защо не му повярвахте?

32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

Но ако кажем: От човеците, бояха се от народа; защото всички искрено смятаха Йоан за пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

И така, те отговориха на Исус: Не знаем. Исус им каза: И Аз също не ви казвам с каква власт правя това.