1 Д ля дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

(По слав. 55.) За първия певец, по гълъба на далечните дъбове. Песен на Давид, когато филистимците го хванаха в Гет. Смили се над мене, Боже, защото човек иска да ме погълне; всеки ден, като воюва, ме притеснява.

2 ( 56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!

Неприятелите ми всеки ден искат да ме погълнат; защото мнозина са онези, които с гордост воюват против мене.

3 ( 56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

Когато съм в страх, на Тебе ще уповавам.

4 ( 56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

Чрез Бога ще хваля думите Му; на Бога уповавам; няма да се боя; какво ще ми стори човек?

5 ( 56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:

Всеки ден изопачават думите ми; всичките им помисли са за зло против мене.

6 ( 56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,

Събират се, спотайват се, наблюдават стъпките ми, сякаш причакват душата ми.

7 ( 56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

Ще се избавят ли чрез беззаконието? Боже, повали с гняв тези племена.

8 ( 56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

Ти си преброил скитанията ми; сложи сълзите ми в съда Си; не са ли те записани в Твоята книга?

9 ( 56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

Тогава ще се върнат неприятелите ми назад в деня, когато Те призова; това зная, защото Бог е с мене.

10 ( 56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!

Чрез Бога ще хваля думите Му; чрез Господа ще хваля думите Му.

11 ( 56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

На Бога уповавам; няма да се боя; какво ще ми стори човек?

12 ( 56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.

Върху мене, Боже, са моите към Теб оброци; ще Ти принеса благодарствени приноси.

13 ( 56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Понеже си избавил душата ми от смърт, няма ли да избавиш и краката ми от подхлъзване, за да ходя пред Бога в светлината на живите?