1 А оце закони, що ти викладеш перед ними:

Ето законите, които ще представиш пред тях.

2 К оли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.

Ако купиш роб евреин, шест години ще работи, а в седмата ще излезе свободен, без откуп.

3 Я кщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

Ако е дошъл сам, сам да си излезе; ако е имал жена, то и жена му да излезе с него.

4 Я кщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

Ако господарят му му е дал жена и тя му е родила синове или дъщери, то жената и децата ѝ ще бъдат на господаря ѝ, а той ще излезе сам.

5 А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,

Но ако робът изрично каже: Обичам господаря си, жена си и децата си, не желая да изляза свободен,

6 т о нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!

тогава господарят му ще го заведе пред съдиите и като го отведе при градската порта или при стълба на градската порта, господарят му ще му промуши ухото с шило; и той ще му бъде роб завинаги.

7 А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.

Ако някой продаде дъщеря си за робиня, тя няма да излезе, както излизат робите.

8 Я кщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

Ако не се хареса на господаря си, който я е определил за себе си, то нека я остави да бъде откупена; той няма право да я продаде на чужденци, тъй като я е отхвърлил.

9 А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.

Но ако я е определил за сина си, то нека ѝ дари правата на дъщерите.

10 Я кщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.

Ако си вземе още една жена, да не лиши онази от храната ѝ, от дрехите ѝ и от съпружеско съжителство с нея.

11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.

А ако не ѝ изпълни тези три условия, тогава тя нека си излезе даром, без откуп. Закон срещу насилието

12 Х то вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.

Който удари човек смъртоносно, непременно да бъде предаден на смърт.

13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

Но ако това стане неволно и Бог е допуснал това, тогава Аз ще определя прибежищно място.

14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.

Ако обаче някой от озлобление убие ближния си коварно, то и от жертвеника Ми ще го извадиш, за да го убиеш.

15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

Който удари баща си или майка си, да бъде убит.

16 А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.

Който открадне човек и го продаде или откраднатият бъде открит при него, той да бъде убит.

17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

Който кълне баща си или майка си, да бъде убит.

18 А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,

Когато се карат двама души, ако единият удари другия с камък или с юмрук и той не умре, а легне от раните си;

19 я кщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.

и ако после се привдигне и излиза, подпирайки се с тояга, тогава онзи, който го е ударил, да не бъде наказан - само ще плати за денгубата му и ще се погрижи раненият да се излекува.

20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

Ако някой удари роба си или робинята си с тояга, така че да умре под ръката му, да бъде наказан.

21 Т ільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.

Обаче ако удареният преживее един-два дни, тогава да не се наказва, понеже той е негова собственост.

22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

Ако мъже се бият и ударят бременна жена, така че да пометне, а не последва друга повреда, тогава онзи, който я е ударил, да бъде глобен, както мъжът ѝ би му наложил, и да плати, както определят съдиите.

23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

Но ако последва повреда, тогава да отсъдиш живот за живот,

24 о ко за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

око за око, зъб за зъб, ръка за ръка, крак за крак,

25 о парення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

изгаряне за изгаряне, рана за рана, удар за удар.

26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

Ако някой удари роба си или робинята си в окото и го повреди, заради окото му ще го освободи.

27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

И ако избие някой зъб на роба си или някой зъб на робинята си, ще го освободи заради зъба му.

28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

Ако вол прободе мъж или жена, така че да умре, тогава волът да бъде убит с камъни и месото му да не се яде; а стопанинът на вола ще бъде оправдан.

29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.

Но ако волът е бил бодлив отнапред и това е било известно на стопанина му, но той не го е държал вързан, а е убил мъж или жена, то волът да бъде убит с камъни, а също и стопанинът му трябва да умре.

30 Я кщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.

Обаче, ако му бъде определен откуп, то за избавление на живота си нека даде, колкото му бъде определено.

31 А бо вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.

Ако волът прободе син или дъщеря на някого, да се издаде същата присъда.

32 К оли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.

Но ако волът прободе роб или робиня, стопанинът нека плати на господаря им тридесет сребърни сикъла и нека волът бъде убит с камъни.

33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,

Ако някой изкопае яма или изкопае яма, без да я покрие, и в нея падне вол или осел,

34 в ласник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

притежателят на ямата ще заплати повредата; ще даде пари на стопанина им, а трупът ще бъде негов.

35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.

Ако волът на някого прободе вола на друг, така че вторият вол умре, тогава да продадат живия вол и да си разделят парите от продажбата му, и трупа също да си разделят.

36 А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.

Но ако се е знаело отнапред, че волът е бил бодлив, и стопанинът му не го е държал вързан, то той да възстанови жив вол за вол, а трупът ще бъде негов.