1 П омандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

Обходете улиците на Йерусалим и вижте сега, научете се и потърсете по площадите му дали можете да намерите човек - дали има някой, който да постъпва справедливо, да търси честност; и Аз ще простя на този град.

2 К оли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

Защото ако и да казват: Заклевам се в живота на Господа!, те наистина лъжливо се кълнат.

3 Х іба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

Господи, очите Ти не търсят ли честност? Ударил си ги, но не ги заболя; изтощил си ги, но не искаха да приемат поправление; втвърдиха лицата си повече от камък; не искаха да се върнат.

4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

Тогава аз казах: Навярно това са сиромасите, те са безумни, защото не знаят пътя Господен, нито закона на своя Бог.

5 П іду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

Ще се обърна към големците и ще говоря с тях, защото те знаят пътя Господен, закона на своя Бог, но и те всички са строшили хомота, разкъсали са връзките.

6 Т ому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

Затова лъв от гората ще ги порази, вълк от пустинята ще ги ограби, рис ще причаква край градовете им; всеки, които излезе оттам, ще бъде разкъсан, защото престъпленията им са много, отстъпничествата им се умножиха.

7 Х іба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

Как ще ти простя това? Децата ти Ме изоставиха и се кълняха в онези, които не са богове; след като ги наситих, те прелюбодействаха и на тълпи отиваха в къщите на блудниците.

8 в олочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

Сутрин те са като нахранени коне; всеки цвили след жената на ближния си.

9 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

Няма ли да ги накажа за това?, казва Господ; и душата Ми няма ли да въздаде на такъв народ?

10 З беріться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

Качете се на стените му и събаряйте; но не нанасяйте съвършено изтребление; махнете клоните му, защото не са Господни.

11 б о зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

Защото Израелевият дом и Юдовият дом се отнесоха много невярно към Мене, казва Господ.

12 В они відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

Отрекоха се от Господа, като казаха: Не Той ни заплашва с това; и няма да ни постигне зло, нито ще видим меч или глад;

13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

пророците са вятър и слово Господне няма в тях. За самите тях ще се сбъдне това.

14 Т ому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

Затова така казва Господ, Бог на Силите: Понеже изговарят тези думи, ето, Аз ще превърна Моите слова в устата ти в огън и този народ - в дърва, и ще ги изгори.

15 О сь Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

Ето, доме Израелев, Аз ще доведа върху вас народ отдалеч, казва Господ; народ траен е той, народ старовременен, народ, чийто език не знаеш, нито разбираш какво говорят.

16 Й ого сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

Колчанът им е като отворен гроб; те всички са юнаци.

17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

Ще изпояждат жътвата и хляба ти, които синовете и дъщерите ти трябваше да ядат; ще изпояждат стадата и чердите ти, ще изпояждат лозята и смокините ти, ще разбият с меч укрепените ти градове, на които ти уповаваш.

18 Т а й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

Но и в онези дни, казва Господ, не искам да ви нанеса свършено изтребление.

19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

И когато кажете: Защо Господ, Бог наш, ни направи всичко това? Тогава да им кажеш: Както Ме изоставихте и служихте на чужди богове във вашата земя, така ще служите на чужденци в една земя, която не е ваша.

20 С повістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

Известете това на Якововия дом и го прогласете в Юдея, като кажете:

21 П очуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

Чуйте сега това, глупав и неразумен народ, които имате очи, но не виждате, които имате уши, но не чувате.

22 Ч и Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

Не се ли боите от Мене?, казва Господ, няма ли да треперите пред Мене, Който с вечна заповед съм поставил пясъка за граница на морето, която то не може да премине; така че, макар вълните му да се издигат, пак няма да я преодолеят, при все че бучат, пак няма да я преминат?

23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

Но този народ имат бунтовно и непокорно сърце; разбунтуваха се и отидоха.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

Не казват в сърцето си: Нека се боим сега от Господа, нашия Бог, Който дава ранния и късния дъжд на времето му, Който пази за нас определените седмици на жътвата.

25 В аші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

Вашите беззакония отвърнаха тези неща и вашите грехове ви лишиха от доброто.

26 Б о в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

Защото между народа Ми се намират нечестивци, които, като наблюдават, както причакващ ловец, полагат примки, ловят хора.

27 Я к клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

Както клетката е пълна с птици, така къщите им са пълни с плод на измама, чрез която те се възвеличиха и обогатиха.

28 П отовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

Затлъстяха, лъщят, дори преляха със своите нечестиви дела; не защитават делото - делото на сирачето, за да благоденстват, и правото на бедните не отсъждат.

29 Ч и ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

Няма ли да ги накажа за това? - казва Господ, душата Ми няма ли да въздаде на такъв народ?

30 Ч удне та страшне стало в краї:

Удивително и ужасно нещо стана в тази страна:

31 п ророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?

пророците пророкуват лъжливо и свещениците господстват чрез тях; и народът Ми - така обича; а какво ще правите след края на всичко това?