1 Ч ерез те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Понеже мнозина предприеха да съчинят повест за съвършено потвърдените между нас събития,

2 я к нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

както ни ги предадоха онези, които отначало са били очевидци и служители на словото,

3 т ому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

видя се добре и на мене, който изследвах подробно всичко отначало, да ти пиша наред за това, почтени Теофиле,

4 щ об пізнав ти істоту науки, якої навчився.

за да познаеш достоверността на това, в което си бил поучаван.

5 З а днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

В дните на Юдейския цар Ирод имаше един свещеник от Авиевия отряд на име Захария; и жена му беше от Аароновите потомци и се казваше Елисавета.

6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Те и двамата бяха праведни пред Бога, като ходеха непорочно във всички Господни заповеди и наредби.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Но нямаха дете, понеже Елисавета беше бездетна, а и двамата бяха в напреднала възраст.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

И той, като свещенодействаше пред Бога по реда на своя отряд,

9 з а звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

по обичая на свещеничеството, на него се падна по жребий да влезе в Господния храм и да кади.

10 П ід час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

И в часа на каденето цялото множество народ се молеше отвън.

11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Тогава му се яви ангел от Господа, който стоеше отдясно на кадилния олтар.

12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

И Захария, като го видя, смути се и страх го обзе.

13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Но ангелът му каза: Не бой се, Захария, защото твоята молитва е чута и жена ти Елисавета ще ти роди син, когото ще наречеш Йоан.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Той ще ти бъде за радост и веселие; и мнозина ще се зарадват за неговото раждане.

15 Б о він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Защото ще бъде велик пред Господа; вино и сикера няма да пие; и ще се изпълни със Святия Дух още от майчината си утроба.

16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

И ще обърне мнозина от израелтяните към Господа, техния Бог.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Той ще върви пред Него в духа и силата на Илия, за да обърне сърцата на бащите към децата и непокорните към мъдростта на праведните, да приготви за Господа благоразположен народ.

18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

А Захария каза на ангела: Как ще се уверя в това, защото аз съм стар, а и жена ми е в напреднала възраст?

19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ангелът му отговори: Аз съм Гавриил, който стои пред Бога, и съм изпратен да ти говоря и да ти благовестя това.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

И, ето, ще млъкнеш и няма да можеш да говориш до деня, когато ще се сбъдне това, защото не повярва на думите ми, които ще се изпълнят своевременно.

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

И народът чакаше Захария и се чудеше, че се бави в храма.

22 К оли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

А когато излезе, той не можеше да проговори; и те разбраха, че е видял видение в храма, защото той им правеше знаци и оставаше ням.

23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

И като изтекоха дните на службата му в храма, той си отиде у дома.

24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

А след тези дни жена му Елисавета зачена; и се криеше пет месеца, като казваше:

25 Т ак для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Така ми стори Господ в дните, когато погледна милостиво, за да отнеме от човеците причината да ме укоряват. Благовещение

26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

А в шестия месец ангел Гавриил бе изпратен от Бога в галилейския град, наречен Назарет,

27 д о діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

при една девица, сгодена за мъж на име Йосиф, от Давидовия дом; а името на девицата бе Мария.

28 І , ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

И като дойде ангелът при нея, каза: Здравей, благодатна! Господ е с тебе; благословена си ти между жените.

29 В она ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

А тя много се смути от думите му и си размишляваше какъв ли ще е този поздрав.

30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

И ангелът ѝ каза: Не бой се, Мария, защото си придобила Божието благоволение.

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

И, ето, ще заченеш в утробата си и ще родиш Син, Когото ще наречеш Исус.

32 В ін же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Той ще бъде велик и ще бъде наречен Син на Всевишния; и Господ Бог ще Му даде престола на баща Му Давид.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Ще царува над Якововия дом до века; и царството Му няма да има край.

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

А Мария каза на ангела: Как ще стане това, тъй като мъж не познавам?

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

И ангелът ѝ отговори: Святият Дух ще дойде върху теб и силата на Всевишния ще те осени; затова и Святият, Който ще се роди от тебе, ще се нарече Божий Син.

36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

И, ето, твоята сродница Елисавета, и тя в старините си е заченала син; и това е шестият месец за нея, за която се казваше, че е бездетна.

37 Б о для Бога нема неможливої жадної речі!

Защото за Бога няма нищо невъзможно.

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

И Мария каза: Ето Господнята слугиня пред тебе; нека ми бъде според твоите думи. И ангелът си отиде от нея. Посещението на Мария при Елисавета

39 Т ими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

През тези дни Мария стана и отиде бързо към хълмистата страна, в един Юдейски град,

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

и влезе в Захариевата къща, и поздрави Елисавета.

41 К оли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

И щом Елисавета чу поздрава на Мария, младенецът заигра в утробата ѝ; и Елисавета се изпълни със Святия Дух

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

и след като извика със силен глас, каза: Благословена си ти между жените и благословен е плодът на твоята утроба!

43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

И откъде ми е тази чест, да дойде при мене майката на моя Господ?

44 Б о як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Защото, ето, щом стигна гласът на твоя поздрав до ушите ми, младенецът заигра радостно в утробата ми.

45 Б лаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

И блажена е тази, която е повярвала, че ще се сбъдне казаното ѝ от Господа.

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

И Мария каза: Величае душата ми Господа

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

и зарадва се духът ми в Бога, Спасителя мой.

48 щ о зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Защото погледна милостиво на ниското положение на слугинята Си; и, ето, отсега ще ме облажават всички родове.

49 б о велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Защото Всемогъщият извърши за мене велики дела; и свято е Неговото име.

50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

И от родове в родове Неговата милост е върху онези, които се боят от Него.

51 В ін показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Извърши силни дела със Своята ръка; разпръсна онези, които са горделиви в мислите на сърцето си.

52 В ін могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Свали владетели от престолите им и издигна смирени.

53 у довольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Гладните напълни с блага, а богатите отпрати празни.

54 П ригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Помогна на слугата Си Израел, за да напомни да покаже Своята милост

55 я к прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

(както беше говорил на бащите ни) към Авраам и към неговото потомство до века.

56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

А Мария, като преседя при нея около три месеца, се върна у дома си. Рождението на Йоан Кръстител

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

А на Елисавета дойде времето да роди; и тя роди син.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

И като чуха съседите и роднините ѝ, че Господ показал към нея велика милост, се радваха с нея.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

И на осмия ден дойдоха да обрежат детенцето; и щяха да го нарекат Захария, по името на баща му.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Но майка му каза: Не, ще се нарече Йоан.

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Казаха ѝ: Няма никой в рода ти, който се нарича с това име.

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

И запитаха баща му със знаци как би искал той да го нарекат.

63 П опросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

А той поиска дъсчица и написа тези думи: Йоан му е името. И те всички се зачудиха.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

И начаса устата му се отвори и езикът му се развърза, и той проговори и благославяше Бога.

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

И страх обзе всичките им съседи; и за всичко това се говореше по цялата хълмиста страна на Юдея.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

И всички, като чуха, пазеха това в сърцата си, като казваха: Какво ли ще бъде това дете? Защото Господнята ръка беше с него.

67 Й ого ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Тогава баща му Захария се изпълни със Святия Дух и пророкува, като казваше:

68 Б лагословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Благословен Господ, Израелевият Бог, защото посети Своя народ и извърши изкупление за него.

69 В ін ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

И издигна рог на спасение за нас в дома на слугата Си Давид

70 я к був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

(както е говорил чрез устата на святите Си пророци от вековете),

71 щ о від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

избавление от неприятелите ни и от ръката на всички, които ни мразят,

72 щ о вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

за да покаже милост към бащите ни и да спомни святия Свой завет,

73 щ о дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

клетвата, с която се закле на баща ни Авраам:

74 щ об ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

да даде на нас, освободени от ръката на неприятелите ни, да Му служим без страх,

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

в святост и правда пред Него, през всичките си дни.

76 Т и ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Да! И ти, детенце, пророк на Всевишния ще се наречеш; защото ще вървиш пред Господа, за да приготвиш пътищата за Него.

77 щ об народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

За да дадеш на Неговия народ да познае спасение чрез прощаване греховете им,

78 ч ерез велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

поради съкровеното милосърдие на нашия Бог, с което ще ни посети зора отгоре,

79 щ об світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

за да осияе седящите в тъмнина и в смъртна сянка; така че да насочи стъпките ни в пътя на мира.

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

А детенцето растеше и крепнеше по дух; и беше в пустинята до деня, когато се яви на Израел.