1 Ч ерез те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

2 я к нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

3 т ому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

4 щ об пізнав ти істоту науки, якої навчився.

чтобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.

5 З а днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.

6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

9 з а звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,

10 П ід час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

а всё множество народа молилось вне во время каждения, --

11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя: Иоанн;

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,

15 Б о він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святаго исполнится еще от чрева матери своей;

16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

и предъидет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.

18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.

19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время.

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

22 К оли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.

23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:

25 Т ак для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.

26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,

27 д о діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

к Деве, обрученной мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.

28 І , ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между женами.

29 В она ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;

31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя: Иисус.

32 В ін же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

и будет царствовать над домом Иакова во веки, и Царству Его не будет конца.

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святый найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.

36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,

37 Б о для Бога нема неможливої жадної речі!

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее Ангел.

39 Т ими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

41 К оли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего!

43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?

44 Б о як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Ибо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.

45 Б лаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.

46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

И сказала Мария: величит душа Моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем,

48 щ о зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;

49 б о велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;

50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

и милость Его в роды родов к боящимся Его;

51 В ін показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

52 В ін могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

низложил сильных с престолов, и вознес смиренных;

53 у довольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;

54 П ригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,

55 я к прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.

56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Пребыла же Мария с нею около трех месяцев, и возвратилась в дом свой.

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

И сказали ей: никого нет в родстве твоем, кто назывался бы сим именем.

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

63 П опросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Он потребовал дощечку и написал: Иоанн имя ему. И все удивились.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

И был страх на всех живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране Иудейской.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Все слышавшие положили это на сердце своем и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.

67 Й ого ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

И Захария, отец его, исполнился Святаго Духа и пророчествовал, говоря:

68 Б лагословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

69 В ін ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,

70 я к був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

71 щ о від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

что спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

72 щ о вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,

73 щ о дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

74 щ об ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.

76 Т и ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо предъидешь пред лицем Господа приготовить пути Ему,

77 щ об народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

78 ч ерез велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,

79 щ об світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Младенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.